Рішення № 10688727, 29.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

29.07.10                                                                                           Справа№ 15/125

за позовною заявою Львівського комунального підприємства "Збиранка" м.Львів

до відповідача спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів", м.Львів

про стягнення 227 876, 82 грн.                                                   

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Рісний М.Б. - представник

Від відповідача : не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Львівським комунальним підприємством "Збиранка", м.Львів до спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів", м.Львів про стягнення 227 876, 82 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.07.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розпорядженням заступника голови суду від 13.07.2010 року, у зв'язку з перебуванням судді Т.Костів у відпустці, справу передано для розгляду судді М.Желіку. Ухвалою суду від 13.07.2010 року, у зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 29.07.2010 року. Розпорядженням голови суду від 28.07.2010 року, у зв'язку з виходом на роботу, справу передано для подальшого розгляду судді Т.Костів.

Представникам сторін роз'яснювались їхні права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір підряду на прибирання твердих побутових відходів з території ділянки автотраси Львів-Жовква № 5/1 від 01.02.2005 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався прибирати ТПВ власними засобами із зазначеної в договорі території та дотримуватись регулярності вивезення ТПВ, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за виконані послуги. Крім того, позивач та відповідач уклали договір № 5 від 04.01.2007 року, договір № 5 від 02.01.2009 року та договір № 5 від 02.01.2010 року, відповідно до умов яких позивач прийняв на себе виконання робіт по розміщенню та захороненню на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату. На виконання умов договорів, за період з червня 2007 року по травень 2010 року, позивач виконав роботи на загальну суму 983 845, 61 грн.. Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за виконані позивачем роботи здійснив частково в сумі 802 095, 36 грн.. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 181 750, 25 грн.. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 9 171, 16 грн.. Також, за порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 30 237 76 грн. та три проценти річних в розмірі 6 717, 16 грн.. Крім того, позивач долучив клопотання про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу в частині 25 943, 19 грн.. В решті позовних вимог просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 13.04.2010 року не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між Львівським комунальним підприємством "Збиранка" та спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" укладено договір підряду на прибирання твердих побутових відходів з території ділянки автотраси Львів-Жовква № 5/1 від 01.02.2005 року (далі - договір 1). Відповідно до умов договору 1 позивач зобов'язався прибирати ТПВ власними засобами із зазначеної в договору території та дотримуватись регулярності вивезення ТПВ, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за виконані послуги.

04.01.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 5 від 04.01.2007 року (далі - договір 2). Відповідно до умов договору 2 позивач прийняв на себе виконання робіт по розміщенню та захороненню на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату. Між сторонами укладались договори з аналогічними умовами, а саме: договір № 5 від 02.01.2009 року (далі - договір 3) та договір № 5 від 02.01.2010 року (далі - договір 4).

На виконання умов договорів 2, 3 та 4 позивач, за період з червня 2007 року по травень 2010 року, виконав на користь відповідача роботи на загальну суму 983 845, 61 грн.. Факт виконання робіт передбачених договором 1 та договорами 2, 3 та 4 підтверджується актами виконання робіт за період з червня 2007 року по травень 2010 року, що містяться в матеріалах справи. Згадані акти підписані представниками та посвідчені печатками сторін. Жодних претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт відповідач не заявляв.

У відповідності до п.3.2. договорів 2, 3 та 4 відповідач зобов'язався купувати талони на розміщення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) на міському полігоні, або проводити розрахунки щомісячно не пізніше 15 числа наступного звітним місяцем, перерахуванням відповідачем на рахунок позивача суми за виконану роботу.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за виконані позивачем роботи здійснив частково. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з платіжних доручень відповідача та банківських виписок про рух коштів на рахунку позивача, відповідач оплатив виконані позивачем роботи на загальну суму 802 095, 36 грн.. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 181 750, 25 грн..

Проте, з матеріалів справи вбачається, а саме, з банківської виписки про рух коштів на рахунку позивача від 05.07.2010 року, відповідачем погашено частину основного боргу в сумі 25 943, 19 грн. вже після порушення провадження у справі. Відтак, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 25 943, 19 грн. основного боргу.

Керуючись п. 4.1. договору 1, п. 4.2. договорів 2, 3 та 4 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем строків оплати у розмірі 9 171, 16 грн. Однак суд вважає такі вимоги позивача необгрунтованими, з огляду на положення вищевказаних договорів. Зокрема, пунктом 4.2. договорів визначено, що при не оплаті згідно п. 3.2. послуг, наданих позивачем за минулий місяць, відповідач сплачує пеню у розмірі, передбаченим урядовими постановами на даний період за кожен прострочений день від суми, що підлягає оплаті. Поряд з цим, при здійсненні розрахунку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ позивач не покликається на жодну урядову постанову, яка б встановлювала такий розмір пені. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9171,16 грн. пені є необгрунтованими, в цій частині у позові слід відмовити.

Крім того, за порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував фінансові санкції у вигляді інфляційних витрат в розмірі 30 237, 76 грн. та три проценти річних в розмірі 6 717, 65 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 201 933, 63 грн. і на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 155 807, 06 грн., інфляційних втрат та 3 % річних обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. В частині стягнення 25 943, 19 грн. основного боргу провадження у справі припинити відповідно до п.11 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" (79010,м.Львів, вул.Пекарська, 95, код ЄДРПОУ 31442100) на користь Львівського комунального підприємства "Збиранка" (79019,м.Львів, вул.Жовківська, 18, код ЄДРПОУ 13807617) 155 507, 06 грн. основного боргу, 30 237, 76 грн. інфляційних витрат, 6 717, 65 грн. трьох процентів річних, 2 019, 34 грн. державного мита та 208 ,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення 25 943, 19 грн. боргу - провадження у справі припинити.

4. В решті позовних вимог - в позові відмовити.

5. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя