Рішення № 10688466, 26.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                 Справа № 6/74

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Машзавод”, м. Чернівці

до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1913410 грн. 40 коп.,

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Прокопец Б.М., дов. № 11/2-Т від 08.01.2010;

від відповідача –Осинська-Орлова В.О., дов. № 01-026-29 від 04.01.2010;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 1913410 грн. 40 коп., в тому числі: сума заборгованість - 1554960 грн. 00 коп., інфляційні –87 372 грн. 25 коп., штрафні санкції за порушення строків оплати –250884 грн. 95 коп., 3 % річних –20193 грн. 20 коп.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, за яким останній зазначає, що дійсно має заборгованість перед позивачем у сумі 1554960 грн. 00 коп. , яку не оплатив у зв’язку із тяжким фінансовим станом. Також відповідачем надано заяву про розстрочку виконання рішення по даній справі, а саме основного боргу строком на 3 місяця. Також відповідачем вказано на те, що позивач невірно нарахував штрафні санкції.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          24.03.09 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 027/1-303 з протоколом розбіжностей від 26.03.09, за умовами якого позивач –«Постачальник»зобов’язався поставити, а відповідач –«Покупець»–прийняти та оплатити відповідну продукцію окремими партіями на умовах договору.

Позивачем умови договору були виконані належним чином та поставлено відповідну партію товару відповідачу, яку останній оплатив частково у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 1554 960 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем до стягнення заявлені інфляційні в сумі 87 372 грн. 25 коп., штрафні санкції за порушення строків оплати в сумі 250884 грн. 95 коп., 3 % річних в сумі 20193 грн. 20 коп.

          Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір № 127/1-303 від 24.03.09, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу відповідну продукцію, а останній –прийняти та оплати її на умовах договору.

Пунктом 2.3 договору сторони узгодили, що загальна сума договору складає 8481600 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.4 розрахунок за продукцію здійснюються на підставі наданих рахунків, в наступному порядку: протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору покупець сплачує 45% від загальної суми договору. Залишок в 55% вартості партії продукції сплачуються протягом 15-ти днів з моменту поставки.

Із матеріалів справи, в тому числі видаткових накладний, квитанцій про приймання вантажу (арк. справи 15-22) вбачається, що позивачем на виконання умов договору, поставлено товар відповідачу на загальну суму 2827 200 грн. 00 коп., який останній оплатив частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість на суму 1554 960 грн. 00 коп.

Відповідачем вказані обставини не спростовані та підтверджено наявність заборгованості перед позивачем у вказаній вище сумі.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 1554 960 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем їх слід задовольнити.

          Щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 250 884 грн. 95 коп. за період з 17.09.09 по 22.02.10 слід визначити наступне.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати відповідачем продукції в строки, визначені договором, останній сплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, але не більше 10% від вартості неоплаченої продукції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем пені нарахована на суму вартості партії товару, а саме на 2827200 грн. 00 коп., але вказаний розрахунок є невірним та суперечить умовам договору, оскільки неустойка нараховується на суму неоплаченої продукції, яка складає 1554960 грн. 00 коп., у зв’язку з чим неустойка за вказаний період складає 137986 грн. 72 коп. за таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити у сумі 137986 грн. 72 коп., в решті вимог слід відмовити.

Щодо стягнення 3% річних за період вересень 2009 року –січень 2010 року в сумі 20 193 грн. 20 коп. та інфляції за вказаний період в сумі 87372 грн. 25 коп. слід зазначити, що відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник. З урахуванням наведених норм законодавства слід визначити, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1554 960 грн. 00 коп., пеню в сумі 137 986 грн.77 коп., інфляційні в сумі 87372 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 20 193 грн. 20 коп. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

Щодо заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду в частині основного боргу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити рішення, ухвалу тощо.

Відповідачем доведено суду що у останнього виникле тяжке фінансове становище, яке не дає можливості останньому сплатити всю заборгованість перед позивачем разом, у зв’язку з чим заяву відповідача про надання розстрочки слід задовольнити частково та розстрочити останньому виконання рішення по справі в частині сплати основної заборгованості в сумі 1554960 грн. 00 коп. строком на 2 місяці із сплатою у травні та червні 2010 року по 777480 грн. 00 коп. щомісячно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Алчевській металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, код 05441447 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод», м. Чернівці, вул. Прутська, 16, код 30045061, заборгованість в сумі 1554 960 грн. 00 коп., пеню в сумі 137 986 грн.77 коп., інфляційні в сумі 87372 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 20 193 грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 18005 грн. 12 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222 грн. 08 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Надати ВАТ «Алчевській металургійний комбінат»розстрочку виконання рішення по справі в частині сплати основної заборгованості в сумі 1554960 грн. 00 коп. строком на 2 місяці із сплатою у травні та червні 2010 року по 777480 грн. 00 коп. щомісячно.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 29.04.10

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько