Рішення № 10687872, 13.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" липня 2010 р.Справа № 9/675

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарасенко О.І. дов.від 21.12.2009р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Ясен" (м.Чернігів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-М" (м. Бердичів)

про стягнення 24018,22 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 24018,22грн. з яких: 21977,24 заборгованості, 2040,98 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №233-09 від 15.01.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 13.07.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвали господарського суду від 01.07.2010р., від 24.06.2010р., направлені за юридичною адресою відповідача: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116 (зазначена в позовній заяві, а також у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), повернуті поштовим відділенням з відміткою про те, що підприємство за вказаною адресою не існує .

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116 , на цю адресу господарським судом направлялось поштове відправлення. У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.06.2010р. також зазначена адреса відповідача: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2009р. між Публічним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Ясен" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС-М" (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №233-09 (а.с.6-9), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (п.1.1 договору).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов даного договору, згідно товарно-транспортних накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.18-39), позивач поставив, а відповідач прийняв товар.

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що оплата за поставлений товар здійснюється у формі відтермінування на 30 календарних днів з дати отримання товарів.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав не належним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 21977,24грн., яка не змінилась на день розгляду справи.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 10.3.1 договору, у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, відповідач повинен компенсувати позивачу збитки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня в сумі 2040,98грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню в сумі 24018,22грн. з яких: 21977,24 заборгованості, 2040,98 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 549, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС-М", 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова,116, ідентифікаційний код 36229075

на користь Публічного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Ясен", 14037, м.Чернігів, вул. Борисенка,41-А, ідентифікаційний код 00381048 - 21977,24 заборгованості, 2040,98 грн. пені, 240,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 19.07.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам