Рішення № 10687865, 15.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" липня 2010 р.Справа № 10/730

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Могильницька І.М. дов. від 27.11.2009р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся - Продукт" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 4058,99 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 4058,99 грн., з яких: 3596,73 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №47250 від 18.07.2008р., 280,66 грн. пені, 17,98 грн. 0,5% штрафу, 122,55 грн. інфляційних нарахувань, 41,07 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в сумі 3596,73 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №47250 від 18.07.2008р., 280,66 грн. пені, 17,98 грн. 0,5% штрафу, 122,55 грн. інфляційних нарахувань, 41,07 грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору №47250 від 18.07.2008р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 4677,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0125076 від 23.04.2010р., № РН-0365560 від 28.12.209р., № РН-0365096 від 25.12.2009р. (а.с.9-11).

Згідно пп.1.1 договору постачальник (позивач) на умовах передбачених даним договором зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти товар та оплатити його, в термін зазначений у договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пп.3.3 договору покупець зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше чотирнадцяти календарних днів з моменту прийомки товару.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого йому товару виконав лише частково до подачі позову до суду, в розмірі 1080,65 грн. (розрахунок ціни позову а.с. 8).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 3596,73 грн., що підтверджується довідкою позивача №324 від 14.07.2010р.(а.с.19), розрахунком ціни позову (а.с.8) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до пп.6.3 договору у випадку несвоєчасного (неповного) розрахунку за товар, згідно накладної, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені за кожен день прострочки платежу, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, становлять, відповідно, 280,66 грн., 122,55 грн. та 41,07 грн. (а.с.8).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного між сторонами договору.

Посилаючись на п.п.6.4. договору, згідно якого, у випадку несвоєчасного погашення боргу покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 17,98 грн.

Проте, оцінюючи даний пункт договору, суд приходить до висновку, що позивач вдруге нарахував відповідачу пеню за кожен день прострочки, оскільки штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.66 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного, в частині стягнення 17,98 грн. штрафу суд відмовляє у позові.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі - 3596,73 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №47250 від 18.07.2008р., 280,66 грн. пені, 122,55 грн. інфляційних нарахувань, 41,07 грн. 3% річних. В частині стягнення 17,98 грн. 0,5% штрафу необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 10009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся - Продукт", 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна 6, ідентифікаційний код 32265298 - 3596,73 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №47250 від 18.07.2008р., 280,66 грн. пені, 122,55 грн. інфляційних нарахувань, 41,07 грн. 3% річних, 101,55 грн. витрат по сплаті державного мита, 234,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам