Ухвала суду № 10678397, 27.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4942/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податково повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2008 року позивач Приватне підприємство «Солекс»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішення відповідача № 0006182330/0 від 23.12.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що на момент перевірки позивач виконав свій обовязок, щодо застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області 17.11.2008 року, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, за наслідками якої складено акт № (001229) 0371/26/57/23/24102644 від 17.11.2008 року.

На підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006182330/0 від 23.12.2008 року.

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 1 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому, автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Таким чином, гральні автомати, які використовуються суб'єктами підприємницької діяльності для надання послуг у сфері грального бізнесу належать до реєстраторів розрахункових операцій (автоматів з продажу товарів (послуг) (ст.1 Закону №265).

Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Спільним наказом Державного комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерством фінансів України наказом від 18.04.2006 року № 40/374, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за № 622/12496, затверджено Ліцензійні умови з провадження організації діяльності з проведення азартних ігор (далі «Ліцензійні умови»).

Згідно пункту 1.2. Ліцензійних умов визначено основні терміни, що застосуються у сфері організації діяльності з проведення азартних ігор, а саме: - «гральний автомат-механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься в середині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично;»- «каса ліцензіата - спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри.»

Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Судом встановлено, що гральні автомати, які використовує у своїй діяльності позивач сертифіковані відповідно до чинного законодавства, а реалізація технічної можливості оснащення їх фіскальною пам'яттю можлива лише за умови наявності дозволених до застосування запам'ятовуючих пристроїв ( фіскальної пам'яті), внесених в установленому порядку до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Модель реєстратора розрахункових операцій згідно п. 12 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 включається до Державного реєстру за поданням заявника, тобто виробника або постачальника відповідної моделі. А оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Сплітто»є лише користувачем даних реєстраторів, тому не вповноважене самостійно ініціювати питання щодо включення таких моделей в Державний реєстр.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 07.02.2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

Пунктом 2 цієї Постанови № 121 Міністерство промислової політики було зобов'язане забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

У зв'язку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами внесеними до Постанови №121, для переведення суб'єктів підприємницької діяльності які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлено термін -31 грудня 2006 року.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

До вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у субєктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Згадана компютерно-касова система не є сумісною з усіма гральними автоматами, у тому числі з введеними в експлуатацію раніше.

Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення субєктом господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.

В акті перевірки відсутній факт реалізації послуг в сфері грального бізнесу через автомати з продажу послуг в сфері грального бізнесу кожного з функціонуючих гральних автоматів, що знаходилися в даному приміщенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді судом спору не довів технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»з тими гральними автоматами, які використовувалися позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не можна визнати обґрунтованим.

При винесенні податкового повідомлення-рішення, податковим органом не враховано питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, так як накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разів, якщо такі гральні автомати мають технічну можливість сумісності з цією системою.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про обґрунтованість вимог позивача, щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0006182330/0 від 23.12.2008 року.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.07.2010 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Данилова М.В.

Бєлова Л.В.