Постанова № 10678188, 04.08.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02»серпня 2010 року Справа № 3/55-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя (доповідач) Лакіза В.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача – Прокопенко Н.В. за довіреністю №3876 від 15.09.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства «Колімб - А», с. Іваниця, (вх. № 1912 С/2-6) на рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2010 року по справі № 3/55-10

за позовом Фермерського господарства «Колімб - А», с. Іваниця,

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі Сумської філії, м. Суми,

про розірвання кредитного договору, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив розірвати кредитний договір № 101 – А, укладений 18.03.2008 року між Фермерським господарством «Колімб - А»та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»в особі Сумської філії та покласти на відповідача обов’язок нести всі витрати, пов’язані з розглядом даної справи в суді.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.05.20210 року (суддя Левченко П.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погоджуючись з рішенням господарського суду від 31.05.2010 року, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2010 року по справі № 3/55-10 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на те, що відповідно до п. 2.1.2. кредитного договору відповідач брав на себе зобов’язання надати кредит позивачу шляхом перерахування кредитних коштів на розрахунковий рахунок позивача у ПАТ КБ «Приватбанк»№26001060075922. Позивач вказує, що в кредитному договорі вказано спосіб надання кредиту –шляхом списання за письмовою заявою позивача кредитних коштів з позичкового рахунку на розрахунковий рахунок позивача. Натомість, до цього часу з позичкового рахунку позивача на його розрахунковий рахунок кредитні кошти так і не надійшли. Більш того, відповідно до звіту по позичковому розрахунку на березень 2008 року, з позичкового рахунку позивача №20630055001260 відповідачем без письмової заяви позивача кредитні кошти були перераховані на розрахунковий рахунок №2600511011 у СОД «Райфайзен Банк Аваль», який не належить позивачу. Отже, відповідач всупереч умовам договору так і не надав кредит позивачу, надавши ці кошти іншій особі. Таким чином, відносини з банківського кредиту між відповідачем та позивачем фактично не виникали, однак зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

02 серпня 2010 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається, зокрема на те, що пункт 2.1.2. кредитного договору передбачає зобов’язання ПАТ «ПриватБанк»надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок №2600511011 СОД «Райфайзен Банк Аваль», МФО 337483 та рахунок ДП «Інформаційний центр»МЮУ №26002301813 в ГОУ «Ощадбанк»в межах суми обумовленої п.1.2. договору, а саме 400000,00 грн., вказані до зобов’язання були виконанні відповідачем, що підтверджено доказами наданими суду. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

02 серпня 2010 року в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги у повному обсязі.

Позивач 02 серпня 2010 року в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що позивач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення ухвали суду від 24 червня 2010 року, судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги без участі позивача за наявними матеріалами справи.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №101 –А, відповідно до умов, якого відповідач зобов’язався надати позивачеві кредит в сумі 400000,00 грн.

Сторонами було підписано примірники кредитного договору № 101 –А від 18 березня 2008 року з частково різним змістом пункту 2.1.2.2.

          В примірнику позивача зазначено: «п.2.1.2.2. Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок №26001060075922 та на рахунок ДП «Інформаційний центр»МЮУ №26002301813 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, Ідентифікаційний код 25287988 з призначенням платежу: «ДН005098/11 ДФДП «Інформаційний центр МЮУ». За реєстрацію обтяження рухомого майна», у межах суми, передбаченої п.1.2 даного договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.11 даного договору».

          В примірнику відповідача зазначено: «п.2.1.2.2 Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок 2600511011 СОД «Райффайзен Банк Аваль»МФО 337483, і на рахунок ДП «Інформаційний цент»МЮУ №26002301813 в ГОУ ОАО «Ощадбанк», МФО 300465, Ідентифікаційний код 25287988 з призначенням платежу: «ДН005098/11 ДФДП «Інформаційний центр МЮУ». За реєстрацію обтяження рухомого майна», у межах суми, передбаченої п.1.2 даного договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.11 даного договору».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач виконав в свої зобов’язання перед позивачем щодо надання кредиту у повній відповідності з умовами підписаного обома сторонами примірника кредитного договору № 101 –А від 18 березня 2008 року, який був наданий відповідачем, виходячи з наступного.

20.03.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк»виконав зобов’язання в повному обсязі перерахувавши на рахунок №2600511011 СОД «Райффайзен Банк Аваль»кредитні кошти в сумі 399898,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №1 від 20 березня 2008 року.

Крім того, згідно п. 2.2.3 кредитного договору позичальник зобов’язався здійснювати погашення кредиту та процентів згідно графіку, що є невід’ємною частиною договору. Як вбачається з матеріалів справи позивач не тільки отримав кредитні кошти, а і виконував взяті на себе зобов’язання щодо погашення заборгованості за кредитом, при цьому в призначеннях платежу зазначено «погашення заборгованості по кредиту, відповідно кредитного договору №101- А від 18.03.2008 року». Зазначене підтверджується копією меморіального ордеру №1 від 29 грудня 2008 року, копією меморіального ордеру №1 від 16 лютого 2009 року, копією меморіального ордеру №2 від 13 квітня 2009 року, копією платіжної вимоги №1 від 16 червня 2009 року.

Крім того, в матеріалах справи в підтвердження отримання позивачем кредитних коштів від відповідача містяться наступні докази: копія звіту про дебітові та кредитові операції ФГ «Колімб - А» за березень 2008 року, виписка по рахунку «Колімб - А»в підтвердження того, що позивач за користування кредитом сплачував відповідачеві щомісячно відсотки в період з 01.01.2008 року до 17.05.2010 року.

Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, про те що сторони узгодили та підтвердили своїми діями умови кредитного договору № 101-А від 18 березня 2008 року, підписаного обома сторонами, примірник, якого зберігається у відповідача. (а.с. 35-38).

В обґрунтування позовних вимог про розірвання кредитного договору №101-А від 18 березня 2008 року позивач посилався на ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України та вказував, що не надавши кредит позивачу відповідач своїми діями здійснив істотне порушення умов кредитного договору. На даний час, отримання кредитних коштів від відповідача не є для позивача актуальним, отже продовження договірних відносин між сторонами є недоцільним та суперечить інтересам позивача.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 652 Цивільного кодексу України допускається зміна або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду доказів істотного порушення договору відповідачем та не надав доказів щодо наявності істотної зміни обстави, яким керувалися сторони при укладенні договору та які б давали підстави для розірвання договору за рішенням суду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про розірвання кредитного договору № 101 –А, укладеного 18.03.2008 року між Фермерським господарством «Колімб - А»та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»в особі Сумської філії.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія вважає, що посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що кредит не був отриманий є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 31 травня 2010 року по справі №3/55-10 відсутні, тому рішення господарського суду Сумської області від 31 травня 2010 року по справі №3/55-10 слід залишити без змін, у зв’язку з чим апеляційна скарга Фермерського господарства «Колімб - А»задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 91, 99, 101, п.1ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Колімб - А»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 31 травня 2010 року по справі №3/55-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Повний текст постанови підписаний 04.08.2010 року

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Пуль О.А.