Постанова № 10678060, 24.06.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
24.06.2009
Номер справи
2-2/1102-2009
Номер документу
10678060
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 червня 2009 року Справа № 2-2/1102-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Іотковський Андрій Георгійович, довіреність № б/н від 01.02.2009,

відповідачів: Гнездов Олександр Всеволодович, довіреність № 246-09 від 01.06.2009 - Кримська республіканська установа "Центральний музей Тавріди",

не з'явився - Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим,

розглянувши апеляційну скаргу науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 31.03-23.04.2009 у справі №2-2/1102-2009

за позовом науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" (вул. С. Ценського, 22-4, місто Сімферополь, 95001)

до Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" (вул. Гоголя, 14, місто Сімферополь, 95011)

Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, 95015)

про стягнення 319 257,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче підприємство "Исар-ВК" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди", Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення 253903, 70 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 65353, 33 грн, нарахованих за період з листопада 2001 року по грудень 2008 року на підставі статті 625 Цивільного кодексу України на суму в розмірі 304440, 85 грн, що стягнута на користь позивача за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2001 у справі № 2-1/9604-2001, а також про зобов’язання Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим провести списання стягнутих сум з розрахункових рахунків музею.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.03-23.04.2009 у справі №2-2/1102-2009 у позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не направляв Кримській республіканській установі "Центральний музей Тавріди" вимогу про сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, а тому немає підстав для застосування статті 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідачів.

Підставою для скасування рішення місцевого господарського суду позивач вважає порушення норм матеріального права, зокрема, статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що для звернення до суду за захистом своїх порушених прав не потрібно заздалегідь направляти вимогу боржнику.

У судовому засіданні –23.06.2009 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Кримською республіканською установою "Центральний музей Тавріди" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач посилається на статтю 613 Цивільного кодексу України, яка, на його думку, звільняє від відповідальності внаслідок прострочення кредитора. 23.06.2009 Кримською республіканською установою "Центральний музей Тавріди" подана також заява про застосування строків позовної давності.

Представник Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" у судовому засіданні –23.06.2009 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду –без змін.

Головним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається на те, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків бюджетних установ здійснюється органами Державного казначейства на підставі виконавчих документів без згоди боржника. Крім того, відповідач наголошує на тому, що Кримська республіканська установа "Центральний музей Тавріди" самостійно несе відповідальність за свої дії. У судовому засіданні –02.06.2009 представник Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим просив рішення суду залишити без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

20.07.2001 міністром культури Автономної Республіки Крим прийнято наказ № 114 про списання відповідно до наказу Державного казначейства України від 08.05.2001 № 73 "Про затвердження порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої сплинув" та на підставі акта інвентаризації Кримського республіканського краєзнавчого музею Міністерства культури Автономної Республіки Крим 172347, 08 грн боргу за договором № 1 від 03.01.1998 (а. с. 26, 27).

Проте, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2001 у справі № 2-1/9604-2001 (№ 2-1/6082.1-2002) стягнуто з Кримського республіканського краєзнавчого музею Міністерства культури Автономної Республіки Крим (правонаступником якого є Кримська республіканська установа "Центральний музей Тавріди") на користь науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" 304440, 85 грн заборгованості, 1700 грн державного мита та 69 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а. с. 11, 15).

Вказане рішення набрало законної сили 29.10.2001 з огляду на те, що в апеляційному чи касаційному порядку не переглядалось, що підтверджується ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.03.2002, Вищого господарського суду України від 07.11.2002 (а. с. 13, 14).

29.11.2001 господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ у справі № 2-1/9604-2001 (а. с. 101).

22.01.2002 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим заява позивача про надання дубліката наказу у зв’язку з його втратою була задоволена, виданий новий наказ від 22.01.2002, який до виконання не пред’являвся (а. с. 102, 103).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2002 заява позивача про зміну способу виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2001 задоволена, звернено стягнення заборгованості на користь науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" у сумі 304440, 85 грн, 1 700 грн державного мита, 69 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на майно, що належить Кримському республіканському краєзнавчому музею Міністерства культури Автономної Республіки Крим, наказ від 22.01.2002 визнаний таким, що втратив силу та виданий наказ від 21.05.2002 (а. с. 104. 105).

Виконавче провадження з виконання наказу від 21.05.2002 закінчено 03.03.2003 на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з тим, що грошові кошти з рахунків, на яких акумулюються кошти державного бюджету, стягуються Державним казначейством України (а. с. 41).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007 задоволена заява позивача про видачу дубліката наказу від 21.05.2002 (а. с. 106).

06.12.2007 господарським судом Автономної Республіки Крим виданий дублікат наказу на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2001 у справі № 2-1/9604-2001, ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2001 у справі № 2-1/6082.1-2002 та ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007, яка набула чинності 06.12.2007, відповідно до якого його дія починається з 06.12.2007 (а. с. 39).

17.01.2008 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу у справі № 2-1/6082.1-2002 (а. с. 38), у рамках якого накладено арешт на грошові кошти, що належать Кримській республіканській установі "Центральний музей Тавріди" та знаходяться в Головному управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (а. с. 42).

26.12.2008 Кримською республіканською установою "Центральний музей Тавріди" сплачена заборгованість у сумі 304440, 85 грн за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-1/6082.1-2002 від 06.12.2007 (а. с. 17).

Позивач просить стягнути з Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" 253903, 70 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 65353, 33 грн, нарахованих на суму 304440, 85 грн за період з листопада 2001 року по грудень 2008 року, а також зобов’язати Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим провести списання стягнутих сум з розрахункових рахунків музею.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до спірних правовідносин щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних за період з листопада 2001 року по грудень 2008 року застосовуються положення Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 вказаного Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В інформаційному листі Вищого господарського суду від 20.11.2008 № 01-8/685 зазначено, що чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних зроблений на суму в розмірі 304440, 85 грн.

Із рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2001 у справі № 2-1/9604-2001 вбачається, що до складу заборгованості в розмірі 304440, 85 грн входить 172347, 08 грн суми основного боргу за договором № 1 від 03.01.1998, укладеного між Кримським республіканським краєзнавчим музеєм Міністерства культури Автономної Республіки Крим, науково-виробничим підприємством "Исар-ВК" та малим підприємством "Реставратор", інша сума –132093, 77 грн включає 3% річних, інфляційні витрати, пеню (т. 1, а. с. 11).

З огляду на викладене судова колегія вважає неправомірним здійснювати розрахунок інфляційних витрат та 3% річних на 304440, 85 грн, оскільки сумою боргу є 172347, 08 грн. Інфляційні витрати, 3% річних та пеня не можуть входити до складу основної суми боргу, оскільки нараховуються на неї за певний період невиконання зобов’язання.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем наданий розрахунок інфляційних витрат та 3% річних на суму в розмірі 172347, 08 грн (а. с. 93). Перевіривши вказаний розрахунок, судова колегія вважає його правомірним, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню в частині стягнення 143737, 49 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 36997, 87 грн, нарахованих за період з листопада 2001 року по грудень 2008 року.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Статтею 71 Цивільного кодексу України 1963 року передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Таким чином, строк позовної давності в даному випадку закінчився б 29.10.2004 (29.10.2001 - судове рішення набрало законної сили). Цивільний кодекс України 2003 року набрав чинності 01 січня 2004 року. Отже, строк позовної давності не сплив до набрання чинності Кодексом 2003 року.

З урахуванням зазначеного заява Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" про застосування строків позовної давності не може бути прийнята судом до розгляду, виходячи з положень частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України 2003 року, відповідно до якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Доказів, що відповідачем подавалась така заява до суду першої інстанції, немає в матеріалах справи.

Посилання науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" на постанову Верховного Суду України від 16.05.2006 у справі № 10/557-26/155 (а. с. 94), в якій зазначено на те, що інфляційні витрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання, судова колегія вважає помилковими, оскільки в даній постанові аналізується поняття "грошового зобов'язання" в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" про неправомірність стягнення з неї інфляційних витрат та 3 % річних, оскільки позивачем не пред’являлась вимога про це, є помилковими, виходячи з того, що звернення позивача до суду з відповідним позовом підпадає під розуміння "вимоги кредитора", передбаченою статтею 625 Цивільного кодексу України. Відмова позивачеві у зверненні до суду за захистом своїх порушених прав з підстави неврегулювання спірних відносин у досудовому порядку суперечить Конституції України.

Посилання відповідача на статтю 613 Цивільного кодексу України, яка, на його думку, звільняє від відповідальності внаслідок прострочення кредитора, судова колегія вважає безпідставними, оскільки ця стаття не поширюється на нарахування інфляційних витрат та 3% річних. Судова колегія також не приймає до уваги твердження Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" щодо прострочення позивача, оскільки відповідач не був позбавлений можливості погашення боргу, стягнутого за рішенням суду, в добровільному порядку.

За цих обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги статті 625 Цивільного кодексу України, що призвело до неправомірної відмови в позовних вимогах у частині стягнення 143737, 49 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 36997, 87 грн.

Позовні вимоги про зобов’язання Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим провести списання стягнутих сум з розрахункових рахунків Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті постановою Кабінету Міністрів України 09.07.2008 № 609 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ. Цей порядок згідно з його пунктами 1, 3 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, тобто списання без згоди боржника на підставі визначених законом виконавчих документів державних органів.

Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". З огляду на зазначені положення списання коштів з рахунків бюджетних установ здійснюється органами Державного казначейства України без згоди боржника після відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 17 зазначеного вище Порядку встановлено, що стягувач подає органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, платіжну вимогу та супровідні документи (оригінали виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та за наявності копії рішення державного органу). Орган Державного казначейства, який обслуговує боржника, приймає платіжні вимоги протягом 30 календарних днів з дати їх складення.

Отже, списання з рахунку бюджетної установи стягнутих за рішенням суду коштів є повноваженнями органів Державного казначейства, виконання яких обов’язкове для цих органів. З огляду на це судова колегія вважає безпідставним зобов’язувати Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим виконувати повноваження, що покладені на нього чинним законодавством, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що суд першої інстанції, відмовивши у позові в повному обсязі, прийняв рішення про права і обов'язки Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, що не було залучено до участі у справі. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.03-23.04.2009 та часткового задоволення апеляційної скарги.           

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.03-23.04.2009 у справі №2-2/1102-2009 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Кримської республіканської установи "Центральний музей Тавріди" (95011, місто Сімферополь, вул. Гоголя, 14, код ЄДРПОУ 02219613, р/р 35424002001306 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, МФО 824026) на користь науково-виробничого підприємства "Исар-ВК" (95001, місто Сімферополь, вул. С. Ценського, 22-4, код ЄДРПОУ 19187107, р/р 26002301321792 КЦВ "Промінвестбанк" м. Сімферополя, МФО 324430) 3% річних у сумі 36997, 87 грн та 143737, 49 грн інфляційних витрат, 2711, 02 грн державного мита та 67, 26 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.У решті позову відмовити.

7.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

                                                  

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Ю.М. Гоголь

Часті запитання

Який тип судового документу № 10678060 ?

Документ № 10678060 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 10678060 ?

Дата ухвалення - 24.06.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 10678060 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 10678060 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 10678060, Севастопольський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 10678060, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 24.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 10678060 відноситься до справи № 2-2/1102-2009

Це рішення відноситься до справи № 2-2/1102-2009. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 10678055
Наступний документ : 10678076