Постанова № 10677480, 27.05.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 червня 2009 року

Справа № 2-1/923-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Голика В.С.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Большакова Ольга Дорофіївна - директор товариство з обмеженою відповідальністю "Лакта";

відповідача: Міндіч Марина Олександрівна, довіреність від 12.01.2009, товариство з обмеженою відповідальністю "Джонаголд";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 07.04.2009 у справі №2-1/923-2009

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта" (вул. Західна, 2,Сімферополь,95000)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (вул. М. Залкі, 17а,Сімферополь,95015)

про стягнення 56258,32 грн.          

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Лакта", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" про стягнення 56258,32 грн. (а.с. 2-3)

Позивач обґрунтував позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору поставки щодо оплати товару та послався на положення статей 526, 548, 625 Цивільного кодексу України та статей 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04. 2009 року у справі № 2-1/923-2008 (суддя Ковтун Л.О.) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лакта»задоволений .

В основу рішення були покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме: положення статей 525, 526, 548, 625,629 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, які регулюють договірні зобов’язальні правовідносини сторін та передбачають відповідальність боржника у вигляді пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Не погодившись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати частково у частині стягнення пені, 3% річних, витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи .

Так, відповідач посилається на те, що судом неправомірно не враховано положення частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, оскільки договір № 142 не містить у своєму тексті суттєвих умов для даного виду договору як-то: предмет, ціну, строк договору , а також позивачем не надано специфікацій та доповнень до нього, тому відповідач вважає, що договір № 142 є неукладеним у розумінні частини 8 статті 181 Господарського кодексу України та , як слід , відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасну сплату вартості товару, поставленого позивачем.

Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що накладні, за якими товариством з обмеженою відповідальністю "Лакта" поставлявся товар, не містять посилання на договір поставки № 142 від 17.09.2007 року як на підставу здійснення господарської операції, а отже положення договору про оплату не можуть бути застосовані до вказаних відносин.

Відповідач також вказує в апеляційній скарзі, що позивачем в порушення пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, не надано жодної довіреності на одержання товарно- матеріальних цінностей.

Позивач у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав суду заперечення на апеляційну скаргу, згідно з якими вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим.

Розпорядженням В.о. голови Видашенко Т.С. від 28.05.2009 року у складі судової колегії була проведена зміна судді Сотула В.В. на суддю Борисову Ю.В.

Розпорядженням В.о. заступника голови Сотула В.В. від 11.06.2009 року у складі судової колегії була проведена зміна судді Волкова К.В. на суддю Гонтаря В.І.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лакта»(постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд»(покупець) укладено договір поставки № 142 ( а. с. 8-10).

Згідно з розділом 1 цього договору постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити товар згідно замовленню покупця , а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах , визначених цим договором.

У відповідності до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар, на підставі видаткових накладних на загальну суму 40900,73 грн.

Як вбачається із видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, а також з акту звірення взаєморозрахунків (а.с. 11), відповідач, прийнявши поставлений товар, свої зобов'язання щодо її оплати у повному обсязі не виконав.

У зв’язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд»своїх зобов’язань за договором поставки в повному обсязі, товариство з обмеженою відповідальністю «Лакта»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом про стягнення заборгованості, що склалася на момент подання позову, а також інфляційних втрат, 3 % річних від простроченої суми та пені .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судовому засіданні 11 червня 2009 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неналежного виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на суму 40900,73 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів .

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, вчинення правочину щодо поставки товару підтверджується тільки підписаними обома сторонами видатковими накладними на поставку товару на суму 40900,73 грн.

У зв'язку з наведеним, встановивши, що відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати отриманого товару належним чином не виконав, судова колегія дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу .

Стосовно стягнення заявленої позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції , судова колегія не може погодитися, з огляду на таке.

Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Таким чином, угода про забезпечення виконання зобов’язання неустойкою (пенею) вчиняється також у письмовій формі.

                    Однак, вирішуючи даний спір, господарський суд приписів вищенаведеної правової норми не врахував.

                    З огляду на те, що сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді пені за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язання відповідача, застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені є неправомірним.

          Крім того, відповідно до вимог статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні мати в числі інших обов'язковий реквізит - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, також встановлено, що в первинних документах повинно відображуватися посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пунктом 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року зі змінами, довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими.

Однак, позивач не надав суду жодної довіреності - у якості доказу того, що за наданими видатковими накладними товар був прийнятий належним представником відповідача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, обставини, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, наряду з іншими, підтверджуються письмовими доказами.

Обов'язок щодо доказування обставин справи покладено на сторони (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами, згідно частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є правова оцінка поставки товару по видатковим накладним , які містяться у матеріалах справи, як-то за договором № 142 від 17.09.2007 року чи за інших підстав.

Судова колегія вивчивши доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що поставка товару здійснена по договору № 142 від 17.09.2007 року, визнає їх безпідставними та такими, що суперечать змісту видаткових накладних у яких відсутні посилки на даний договір.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання у вигляді відшкодування збитків від інфляції та сплати 3 % річних.

Проте, як уже вище зазначалося судовою колегією, позивачем не надані докази виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем за продукцію, отриману по видатковим накладним від товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта".

З огляду на вищевикладене у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для стягнення із відповідача пені , збитків від інфляції та 3% річних.

Зважаючи на викладене, судова колегія прийняла до відома доводи заявника апеляційної карги та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення –частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3,4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" задовольнити .

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2009 року по справі № 2-1/923-2008 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково в сумі 40900,73 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (95000, місто Сімферополь, вулиця М.Залки,17а; рахунок 26004056710800в АКИБ "УкрСиббанк", місто Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34700645) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лакта" (95000, місто Сімферополь, вулиця Западна,2; банківські реквізити: рахунок 26000452208540 в КРД АКБ "Укрсоцбанк" міста Сімферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 32843343) заборгованість в сумі 40900,73 грн., державне мито в сумі 409,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 85,78 грн.

В інший частині у позові відмовити .

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.С. Голик

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                Ю.В. Борисова

з оригіналом згідно

помічник судді М.Є. Пекарнікова