Постанова № 10677368, 03.08.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р.Справа № 22/46-10-1375

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Згідно розпорядження голови суду № 182 від 08.07.10 р. колегію суддів у складі: Бєляновського В.В., Шевченка В.В., Мірошниченка М.А. замінено на колегію суддів у складі: Разюк Г.П., Петрова М.С., Колоколова С.І.)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:

-          Багрій-Шахматова Т.Л., довіреність № б/н від 07.05.10 р.,

-          Шевченко О.М., довіреність № 1 від 06.05.10 р.

від відповідача: Піщємуха Н.В., довіреність № 01/11-1521 від 10.12.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства „Управління майном”, заснованого на власності об’єднання громадян Одеської обласної організації Національної спілки художників України

на рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2010 р.

по справі № 22/46-10-1375

за позовом підприємства „Управління майном”, заснованого на власності об’єднання громадян Одеської обласної організації Національної спілки художників України (далі по тексту Підприємство „Управління майном”)

до комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (далі по тексту КП „Теплопостачання м. Одеси”)

про визнання недійсними додаткових угод до договору

В С Т А Н О В И В:

01.04.10 р. підприємство „Управління майном” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до КП „Теплопостачання м. Одеси” про визнання недійсними додаткових угод: №4 від 15.01.09 р., №5 від 30.01.09 р., №6 від 2009 р. (без зазначення числа та місяця укладення), №7 від 2009 р. (без зазначення числа та місяця укладення) до договору №2076 від 01.11.2006 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.10 р. (суддя Торчинська Л.О.) у позові підприємства „Управління майном” відмовлено з огляду на те, що позивач схвалив спірні додаткові угоди шляхом прийняття їх до виконання, а тому ці спірні додаткові угоди, які укладені Геращенко О.Є. з перевищенням повноважень створюють для позивача цивільні права та обов’язки.

Крім того, місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що означені у спірних додаткових угодах тарифи на оплату спожитої теплової енергії визначені органом місцевого самоврядування і їх розмір не може бути предметом узгодження між сторонами договору на постачання теплової енергії.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.10 р., підприємство „Управління майном” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду 1 інстанції та задовольнити позов, оскільки рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, підприємство „Управління майном” посилається на те, що Геращенко О.Є. на час укладання спірних додаткових угод не був ані директором підприємства, ані його представником та не мав ніяких повноважень на укладення цих угод. Про відсутність будь-яких повноважень у Геращенко О.Є. діяти від імені підприємства „Управління майном” відповідач був повідомлений листом від 27.12.07 р., в якому зазначалося, що Геращенко О.Є. з посади директора звільнений. При цьому, під час підписання спірних додаткових угод Геращенко О.Є. не надавав відповідачу довіреностей або інших документів на підтвердження права представляти підприємство „Управління майном”.

Крім того, скаржник зазначає на те, що місцевий господарський суд помилково застосував положення ст.241 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки вона застосовується до правочинів, які укладені представником з перевищенням повноважень, у даному ж випадку Геращенко О.Є. не був представником підприємства „Управління майном” та не мав взагалі будь-яких повноважень діяти від імені підприємства. До того ж, господарський суд 1 інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що підприємство „Управління майном” схвалило спірні додаткові угоди, так як в матеріалах справи не міститься жодного доказу на підтвердження цього висновку суду.

За таких обставин скаржник вважає, що місцевий господарський суд неправомірно залишив позов без задоволення, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню, позов –задоволенню, спірні додаткові угоди –визнанню недійсними.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду - без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає наявним матеріалам справи і вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

01.11.2006 р. між підприємством "Управління майном" та КП “Теплопостачання міста Одеси” укладено договір № 2076 на постачання теплової енергії, згідно умов якого відповідач бере на себе зобов’язання поставити позивачу теплову енергію, а позивач зобов’язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

В наявних матеріалах справи містяться додаткові угоди між позивачем та відповідачем: №4 від 15.01.09 р., №5 від 30.01.09 р., №6 від 2009 р. (без зазначення числа та місяця укладення), №7 від 2009 р. (без зазначення числа та місяця укладення) до договору №2076 від 01.11.2006 р., які від імені підприємства „Управління майном” підписані директором Геращенко О.Є. на підставі статуту від 18.10.02 р.

В той же час, згідно із наказом Національної спілки художників України № 30 від 20.12.2007 року, Геращенко О. Є. звільнений з посади Директора Підприємства Управління майном Одеської обласної організації Національної спілки художників України з 21.12.07 р.(а.с.28).

Відповідно до акту про передачу документів, складеним позивачем 21.12.07 р., Геращенко О.Є. отримав зазначений вище наказ про звільнення з посади директора.(а.с.27).

Згідно із п.7.8 статуту підприємства „Управління майном”, без довіреності від імені підприємства діє його директор і представляє його у всіх установах, підприємствах, організаціях.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що на час підписання спірних додаткових угод Геращенко О.Є. взагалі не мав будь-яких повноважень діяти від імені позивача, оскільки з посади директора він був звільнений, а довіреності на підписання вказаних додаткових угод підприємством „Управління майном” йому не видавалося.

Про вищезазначені обставини, ще до підписання спірних додаткових угод, знав і сам відповідач, що підтверджується актом звіряння розрахунків №2076 від 17.11.08 р. між КП „Теплопостачання м. Одеси і Підприємством „Управління майном”, в якому від імені підприємства „Управління майном” виступав голова ліквідаційної комісії Горбенко А.О., а не директор Геращенко О.Є., який вже був звільнений з посади директора.

Згідно ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що Геращенко О.Є. при укладанні спірних додаткових угод не мав взагалі будь-якого обсягу дієздатності на їх укладання.

Відповідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що в момент вчинення спірних додаткових угод їх сторонами недодержано вимоги, які встановлені ч.2 ст. 203 цього Кодексу, а тому ці додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Застосування місцевим господарським судом положень ст.241 ЦК України при вирішенні даного спору є помилковим, оскільки ця стаття встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Із змісту даної статті ЦК України випливає, що її положення можуть бути застосовані тільки у випадку вчинення правочинів з перевищенням повноважень органом юридичної особи, представником, що діє на підставі довіреності. У даному ж випадку, як зазначалося вище, Геращенко О.Є. не мав взагалі будь-яких повноважень діяти від імені підприємства „Управління майном”, так як був звільнений з посади директора цього підприємства і довіреність на підписання спірних додаткових угод йому не видавалася позивачем.

Судова колегія погоджується із висновками місцевого господарського суду про те, що розмір тарифів на оплату спожитої теплової енергії не може бути предметом узгодження між сторонами, так як ці тарифи згідно із ст.13 Закону України „Про теплопостачання” встановлюються відповідними територіальними громадами, однак це не свідчить про те, що спірні додаткові угоди відповідають вимогам ч.2 ст.203 ЦК України.

За таких обставин апеляційна скарга підприємства „Управління майном” підлягає задоволенню, оскаржене рішення місцевого господарського суду –скасуванню, позов задоволенню, а спірні додаткові угоди до договору №2076 від 01.11.2006 р. слід визнати недійсними.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу          підприємства „Управління майном”, заснованого на власності об’єднання громадян Одеської обласної організації Національної спілки художників України задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 16.06.10 р. –скасувати, позов задовольнити, визнати недійсними додаткові угоди: №4 від 15.01.09 р., №5 від 30.01.09 р., №6 від 2009 р. (без зазначення числа та місяця укладення), №7 від 2009 р. (без зазначення числа та місяця укладення) до договору №2076 від 01.11.2006 р. про постачання теплової енергії, укладеному між Комунальним підприємством „Теплопостачання м. Одеси” та підприємством „Управління майном”, заснованого на власності об’єднання громадян Одеської обласної організації Національної спілки художників України.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Банківська, 1-Б, р/р 26008061398901 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 321005, код ЄДРПОУ 34674102) на користь підприємства „Управління майном”, заснованого на власності об’єднання громадян Одеської обласної організації Національної спілки художників України (65026, м. Одеса, вул. Торгова, 2, р/р 26002665019812 в АКБ УСБ м. Одеси, МФО 328038, код ЄДРПОУ 32234537) витрати по сплаті держмита за подачу позову 85 грн. 00 коп., за подачу апеляційної скарги –42 грн. 50 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

3.Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

Суддя                                                                      Г.П. Разюк

Суддя                                                                      С.І. Колоколов