Постанова № 10651168, 29.07.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2010 р.Справа № 18/52/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Т.А Величко,

суддів: Бойко Л. І., Бандури Л. І.

при секретарі Павлюк О. М.

за участю представників сторін:

від кредитора - Кравець В. О.;

від боржника - не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.05.2010 року

по справі № 18/52/10

кредитор: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва

боржник: ТОВ "Глобалит"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (кредитор) звернулася до господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ТОВ "Глобалит".

Заява обґрунтована наявністю безспірних вимог ДПІ у Ленінському районі на суму 1008,40грн., які виникли з 17.12.2008р., і неспроможність боржника їх погасити. Зазначена сума податкового зобов’язання є узгодженою в розумінні ЗУ від 21.12.2000р. № 2181 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, і підтверджується податковим повідомленням-рішенням. Відповідно до ст. 18 цього закону, зазначений податковий борг не підлягає списанню та розстроченню. Наявне майно у боржника –відсутнє, а саме: боржник за юридичною адресою відсутній, що підтверджується довідкою від 26.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.04.2010р. (суддя Давченко Т. М.) порушено провадження у справі про банкрутство, призначено справу до розгляду для прийняття постанови про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури на 21.04.2010р.

При цьому, кредитора зобов’язано надати клопотання про призначення ліквідатора та його заяву, відповідно до ст. 3-1 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржника –надати відзив на заяву кредитора.

Слідуюче засідання господарського суду відбулося 06.05.2010р. Ухвалою від 06.05.2010р. господарський суд зобов’язав кредитора надати суду докази безспірності кредиторських вимог щодо боржника.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2010р. господарський суд залишив заяву ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобалит" – без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Судове рішення мотивоване невиконанням кредитором вимог ухвали суду від 06.05.2010р. щодо надання доказів безспірності кредиторських вимог.

В апеляційній скарзі, не погодившись з висновками суду, ДПІ у Ленінському районі просить скасувати ухвалу господарського суду від 20.05.2010р., справу передати до господарського суду для продовження справи про визнання банкрутом ТОВ "Глобалит".

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржник –це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в т. ч. щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими, відповідно до законодавства, здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець-боржник або керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі і у випадку наявності будь-якої із підстав, передбачених ст. 52 Закону України № 2343-ХІІ.

Як свідчать із матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство, кредитор - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, посилаючись на довідку з ЄДР від 26.03.2010р., про внесення запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, акт № 39815-20/35473326 від 30.11.2009р., довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 26.01.2010р. стверджує про відсутність боржника за юридичною адресою та його керівних органів та посадових осіб за місцезнаходженням.

Ухвалою від 07.04.2010р. господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство і зобов’язав кредитора надати клопотання про призначення ліквідатора та його заяву відповідно до ст. 3-1 ЗУ № 2343-ХІІ.

Ухвалою від 06.05.2010р. господарський суд зобов’язав кредитора надати докази безспірності кредиторських вимог до боржника, а 20.05.2010р. залишив заяву ДПІ у Ленінському районі без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України в зв’язку з неподанням таких доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЗУ № 2343-ХІІ господарський суд у 2-х тижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і визнає ліквідатором ініціюючого кредитора, тобто, в даному випадку Закон передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Як зазначено в п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 65 „Про судову практику в справах про банкрутство” в разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед боржниками та державними податковими фондами”. Безспірність вимог щодо стягнення недоїмки зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов’язання.

Податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається угодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва надано до господарського суду рішення про нарахування сум податкових зобов’язань, які платником податків не оскаржені, тобто, є безспірним податковим боргом.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було вжито заходи щодо стягнення заборгованості за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідно до ст. 6, 8. 10, 11, 16, 17 Закону 2181-ІІІ.

За таких обставин, із урахуванням прийняття до розгляду заяви і доданих до неї документів, порушення на підставі цих документів провадження у справі про банкрутство, у господарського суду були відсутні правові підстави для залишення цієї заяви без розгляду, а тому оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню, справа - поверненню на розгляд по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України,

колегія суддів постановила:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.05.2010р. у справі № 18/52/10 –скасувати, справу передати до господарського суду Миколаївської області на розгляд по суті.

Головуючий суддя                                                   Т.А. Величко

судді :                               Л. І. Бандура

Л. І. Бойко