Рішення № 10677067, 30.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 рокуСправа №12/5167

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Кадусі Н.В., Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреностями, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглядаючи справу за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Тальнівський щебзавод»про стягнення 260760 грн. 57 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, згідно договору поставки продукції № 1 від 03.01.2006 року, 197160 грн. основного боргу, 55282 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 8318 грн. 37 коп. 3 % річних, що разом складає 260760 грн. 57 коп., та відшкодування понесених судових витрат державного мита в розмірі 2607 грн. 60 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3000 грн. витрат на проведення судової експертизи.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а. с. 28-30). Із відзиву і усних пояснень представників відповідача в суді вбачається, що відповідач заперечував проти позову і просив суд в його задоволенні позивачу відмовити з підстав необґрунтованості, недоказаності і незаконності позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

03 січня 2006 року сторонами укладено договір поставки продукції № 1, за умовами якого позивач зобовязався здійснити поставку, а відповідач прийняти і оплатити продукцію згідно видаткової накладної, підписаної обома сторонами, яка є невідємною частиною договору. Відповідно до п. п. 1.3., 2.2., 6.1. договору, сума договору складає 840000 грн. з ПДВ, розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або за згодою сторін в іншій не заборонений законодавством спосіб, у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами обовязків за цим договором сторони несуть майнову відповідальність.

Із накладної № 72 від 03.08.2006 року, податкової накладної № 72 від 03.08.2006 року, товарно-транспортної накладної 02 ААЯ № 099084 від 03.08.2006 року, подорожнього листа вантажного автомобіля № 180908 серія 02 АЕЖ від 03.08.2006 року, довіреності серії ЯМД № 703988 від 27.07.2006 року, рахунку-фактури № 72 від 03.08.2006 року (а. с. 12-17) вбачається, що 03.08.2006 року позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв партію продукції загальною вартістю з ПДВ 53160 грн., на її оплату позивач виставив відповідачу рахунок.

Із накладної № 85 від 15.09.2006 року, податкової накладної № 85 від 15.09.2006 року, товарно-транспортної накладної 02 ААЯ № 099090 від 15.09.2006 року, подорожнього листа вантажного автомобіля № 180912 серія 02 АЕЖ від 15.09.2006 року, довіреності серії ЯМД № 702020 від 14.09.2006 року, рахунку-фактури № 85 від 15.09.2009 року (а. с. 18-23) вбачається, що 15.09.2006 року позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв партію продукції загальною вартістю з ПДВ 144000 грн., на її оплату позивач виставив відповідачу рахунок.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

В обґрунтування заперечень проти позову представники відповідача стверджували, що поставок продукції по накладним № 72 від 03.08.2006 року, № 85 від 15.09.2006 року не було, зазначену в цих накладних продукцію відповідач не отримував, відповідно, і обовязок її оплати у відповідача відсутній. Документи первинного обліку спірних господарських операцій позивачем сфальсифіковані з метою викрадення коштів відповідача у великих розмірах.

Із повідомлення Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ від 02.11.2007 року № 2674/5/17 вбачається, що згідно поданих позивачем податкових декларацій по податку на додану вартість за серпень-вересень 2006 року до складу операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, включені операції по ЗАО «Тальнівський щебзавод», про що свідчать записи в реєстрах виданих податкових накладних: № 72 від 03.08.2006 року на суму поставки 53160 грн.; № 85 від 15.09.2006 року на суму поставки 144000 грн. (а. с. 11).

Згідно з висновком експерта № 880-П Черкаського відділення Київського НДІСЄ від 23.02.2010 року, проведеною судово-почеркознавчою експертизою встановлено, що підписи в графі «Прийняв»в накладних № 72 від 03.08.2006 року, № 85 від 15.09.2006 року виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (а. с. 63-67).

Згідно з висновком експерта № 30-Б приватного підприємства «Експертна установа»від 20.06.2010 року, проведеною судово-економічною експертизою встановлено, що документально підтверджується поставка продукції позивачем відповідачу по видатковим накладним № 72 від 03.08.2006 року, № 85 від 15.09.2006 року на загальну суму 197160 грн., в тому числі ПДВ в сумі 32860 грн.

За повідомленням відповідача від 20.01.2009 року № 173, ним 20.01.2009 року направлялось в прокуратуру Черкаської області клопотання разом з копіями документів господарської справи № 12/5167 (цієї справи) для проведення перевірки та вирішення питання про порушення кримінальної справи стосовно позивача.

В засіданні суду 15.07.2010 року представником позивача подано суду копію постанови від 23.06.2010 року слідчого СВ Тальнівського РВГУМВС України в Черкаській області про порушення кримінальної справи за фактом використання завідомо підроблених документів позивачем за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України. На запит суду, здійснений ухвалою від 15.07.2010 року, інформація про наявність порушеної кримінальної справи стосовно позивача на час розгляду господарської і їх взаємоповязаність, не підтверджена, належним чином оформлена копія компетентного органу представником відповідача не подана. Отже, на час розгляду даної господарської справи наявність ознак злочину в діях позивача щодо поставок спірних партій продукції правоохоронними органами не встановлена.

Судово-економічна експертиза експертом проведена на підставі усіх документів, наданих сторонами і які є у справі. Судовий експерт має необхідні освіту, кваліфікацію і стаж експертної роботи. Оцінивши висновок судово-економічної експертизи в сукупності з іншими доказами, в тому числі, і поданими відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову, суд визнає його обґрунтованим, достовірним і йому надає перевагу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що поставка позивачем відповідачу продукції по накладним № 72 від 03.08.2006 року, № 85 від 15.09.2006 року була здійснена, загальна вартість з ПДВ поставленої продукції складає 197160 грн., строк оплати кожної партії продукції настав, відповідач оплату зазначених партій продукції не здійснив, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат відповідають приписам ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним, тому і ці вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і доказаними та їх задовольняє, заперечення відповідача безпідставними і їх відхиляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 2607 грн. 60 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3000 грн. витрат на проведення судової експертизи, а всього - 5725 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Тальнівський щебзавод», вул. Карєрна, 1, м. Тальне, Тальнівський р-н, Черкаська обл., р/р 260088161 в ЧОД АППБ«Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411, ідентифікаційний код 01375038 на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, 39800, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в КО ПГРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401, ідентифікаційний номер 2511911535 197160 грн. основного боргу, 55282 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 8318 грн. 37 коп. 3 % річних, 5725 грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов