Рішення № 10676852, 04.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № 66/161-10

вх. № 2861/1-66

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Галушка Ю.І. позивача - не з'явився 3-й особи - Павленко О.М. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в особі Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

до ПФ "Пальма-94", м. Харків

про стягнення 91172,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Харків звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків (позивач) щодо стягнення з Приватної фірми "Пальма-94", м. Харків (відповідач), основного боргу за договором оренди земельної ділянки від 28.11.2005 року у розмірі 91172,57 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2010 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 21 квітня 2010 року о 09:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2010 року було відкладено розгляд справи на 18.05.2010 року о 11:30 год. та за погодженим клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи до 18.08.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 року було відкладено розгляд справи на 09.06.2010 року о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2010 року було відкладено розгляд справи на 13.07.2010 року о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року було відкладено розгляд справи на 20.07.2010 року о 12:30 год.

04 серпня 2010 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю з'явлення його повноважного представника в судове засідання.

Суд, дослідивши надане клопотання, не знаходить правових підстав для його задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.

Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою прокурора за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

28 листопада 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (далі договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в державному реєстрі земель від 28 листопада 2005 року за № 040567100152, у відповідності до умов якого позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,5481 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 101. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на період будівництва до 01.03.2007 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.03.2030 року.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить

на період будівництва:

2005 рік: 1788,22 грн.;

2006 рік: 2632,65 грн.;

з 2007 року: 4967,27 грн.;

на період експлуатації:

з 01.03.2007 року: 15041,74 грн.

Відповідно до пунктів 10, 11 договорів орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В податковій декларації, долученої судом до матеріалів справи відповідачем було визначено податкове зобов'язання по орендній платі на 2009 рік в сумі 221240,76 грн. , на 2010 рік в сумі 234294,00 грн.

У розрахунку позовних вимог заборгованість з орендної плати станом на 17 лютого 2010 року становить 91172,57 грн., яка залишилась несплаченою.

Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення боргу по орендній платі підлягають задоволенню повністю в сумі 91172,57 грн..

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 911,72 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 14, 20, 27 Закону України "Про плату за землю", ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Пальма-94" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 87, ідентифікаційний код 22647021, р/р 260013015351 в 16 АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 24134490, р/р №33213812800002 в УДК у Харківській області, МФО 851011) заборгованості з орендної плати у розмірі 91172,57 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної фірми "Пальма-94" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 87, ідентифікаційний код 22647021, р/р 260013015351 в 16 АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 911,72 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної фірми "Пальма-94" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 87, ідентифікаційний код 22647021, р/р 260013015351 в 16 АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.08.2010 року.