Рішення № 10676816, 02.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2010 р. Справа № 60/164-10

вх. № 4942/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Маслова Л.К., довіреність №4 від 17.04.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг", м. Харків

про стягнення 34795,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" основного боргу у розмірі 29937,61 грн., пені у розмірі 3110,89 грн., 3% річних у розмірі 455,25 грн. та інфляційних у розмірі 1292,23 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 31 грудня 2008 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 137/08, а 31 грудня 2009 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 57/10, за якими відповідач отримав в строкове платне користування нежитлові виробничі приміщення загальною площею 108,0 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі книжково-журнального цеху за адресою: 61037, м.Харків, пр.Московський, 247, крім того між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання експлуатаційних та комунальних послуг № 137/08-1 від 31 грудня 2008 року та № 57/10-1 від 31 грудня 2009 р. Обов`язки по сплаті орендної плати та оплати за надання експлуатаційних послуг відповідач виконує неналежним чином, з урахуванням чого виникла вищезазначена заборгованість та нараховано згідно п.9.2.1. договорів оренди та п.4.1. договорів про надання експлуатаційних та комунальних послуг пеню та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 червня 2010 року о 11:40 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 02 серпня 2010 року о 12:00.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду із заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому вона приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач 02 серпня 2010 року подав заяву, відповідно до якої просить суд в частині стягнення основного боргу в сумі 29937,61 грн. провадження у справі припинити у зв`язку з відсутністю предмету спору, в частині стягнення 3110,89 грн. пені, 455,25 грн. 3% річних, 1292,23 грн. інфляційних та стягнення судових витрат позов підтримує. В обгрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем суми основного боргу у складі суми 31205,16 грн. згідно платіжного доручення № 167.

Крім того позивач надав супровідним листом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача та копію платіжного доручення №167 від 08.07.2010р. на суму 31205,16 грн., який судом долучається до матеріалів справи.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Копії ухвал господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року та від 21 червня 2010 року відповідно до відмітки на наявних в матеріалах справи ухвал, оформлених відповідно до пункту 3.5.1 та пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), надіслані сторонам 07 червня 2010 року та 23 червня 2010 року відповідно.

Вищезазначені ухвали було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61140, м. Харків, проспект Гагаріна, 62, кв. 97.

Дані ухвали повернулися до господарського суду з відміткою поштового відділення зв'язку "за терміном зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовну заяву одержано господарським судом Харківської області 02 червня 2010 року, отже строк вирішення спору спливає 02 серпня 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним в межах строку вирішення спору вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 31 грудня 2008 року було укладено договір оренди №137/08 нежитлового приміщення, 31 грудня 2008 року було укладено договір №137/08-1 про надання експлуатаційних та комунальних послуг, 31 грудня 2009 року було укладено договір оренди №57/10 нежитлового приміщення та 31 грудня 2009 року було укладено договір №57/10-1 про надання експлуатаційних та комунальних послуг.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договорів оренди №137/08 від 31.12.2008р. та №57/10 від 31.12.2009р., а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) зобов`язується передати, а Орендар (відповідач) зобов`язується прийняти в строкове платне користування нежитлові виробничі приміщення, загальною площею 108,0 кв.м., які знаходяться на першому поверсі будівлі книжково - журнального цеху за адресою: м. Харків, пр. Московський, 247.

Згідно п.3.1. Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі майна (додаток1), який підтверджує технічний стан Майна і є невід`ємною частиною цього договору. В акті приймання - передачі сторони зазначають фактичний стан орендованого приміщення.

Позивач передав відповідачу спірне приміщення, що підтверджується актом приймання - передачі приміщення від 01 січня 2009 року до договору оренди №137/08 від 31.12.2008 р. та актом приймання - передачі приміщення від 01 січня 2010 року до договору оренди №57/10 від 31.12.2009р., а відповідач прийняв спірне приміщення, користувався ним впродовж дії договорів № 137/08 від 31 грудня 2008 року та № 57/10 від 31 грудня 2009 року.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.4.2. Договорів оренди №137/08 від 31.12.2008р. та №57/10 від 31.12.2009р. базова орендна плата за місяць за орендоване приміщення складає 2160,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 432,00 грн., всього 2592,00 грн.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно в формі передплати, не пізніше 5-го числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача або у готівковому порядку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач 31 грудня 2008 року уклали договір №137/08-1 про надання експлуатаційних та комунальних послуг та 31 грудня 2009 року уклали договір №57/10-1 про надання експлуатаційних та комунальних послуг.

Відповідно до п.1.1. договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. в порядку та на умовах договору виконавець (позивач) зобов`язується надати Замовнику (відповідачу) експлуатаційні послуги, а відповідач в порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується позивачу ці послуги оплатити та одночасно відшкодувати позивачу комунальні послуги.

Згідно п.3.1.1. договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. за надання експлуатаційних послуг встановлюється плата з розрахунку 4,42 грн. за 1 кв.м. на місяць, крім того ПДВ - 0,88 грн., а разом - 5,30 грн.

Пунктами 3.1.2. договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. оплата експлуатаційних послуг здійснюється відповідачем у формі передплати не пізніше п`ятого числа поточного місяця в безготівковому (шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця) або в готівковому порядку, чи в інших, не заборонених чинним законодавством України способах розрахунку.

Відповідно до п.3.2.1. договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. відшкодування позивачу витрат за комунальні послуги здійснюється відповідачем щомісячно на підставі даних, зазначених в додатку №1 до договору.

Пунктом 3.2.2. договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. встановлено, що відшкодування відповідачем позивачу витрат за тепло, воду, каналізацію, скидання стічних вод та електроенергію здійснюється у формі передплати не пізніше п`ятого числа поточного місяця безготівковому (шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця) або в готівковому порядку, чи в інших, не заборонених чинним законодавством України способах розрахунку.

Судом встановлено, що додатком №1 до договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. встановлено кошторис витрат на комунальні послуги ТОВ "Оберіг" на 2009 та 2010 роки відповідно.

Як вбачається із матеріалів справи позивач належним чином виконував умови спірних договорів, надавав в оренду спірне приміщення, що підтверджується актом №60 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 2020,01 грн., актом №47 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 3977,24 грн., актом №578 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 5705,32 грн., актом №542 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 5581,11 грн., актом №457 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 6288,50 грн., актом №453 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 6379,68 грн. та актом №143 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 2985,72 грн.

За таких обставин, на час звернення позивача з позовом відповідачем залишилася несплачена орендна плата в сумі 29937,61 грн., що підтверджено матеріалами справи.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач надав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 29937,61 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору. Судом встановлено, що відповідачем було сплачено орендну плату за вересень - грудень 2009 року та січень - травень 2010 року після звернення позивача з позовом, а саме згідно платіжного доручення № 167 від 08.07.2010 року відповідач сплатив заборгованість в сумі 31205,16 грн. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 29937,61 грн. підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору згідно п.1.1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а отже клопотання позивача про припинення провадження у справі підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3110, 89 грн. пені, 455,25 грн. 3% річних та 1292, 23 грн. інфляційних.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.9.2.1. Договорів оренди №137/08 від 31.12.2008р. та №57/10 від 31.12.2009р. у випадку прострочення оплати платежів, передбачених розділом цього договору - орендної плати та додаткових послуг, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми належної до сплати, за кожний день прострочення.

Пунктами 4.1. Договорів №137/08-1 від 31.12.2008р. та №57/10-1 від 31.12.2009р. встановлено, що порушення відповідачем строків оплати експлуатаційних послуг, зазначених в п.3.1.2. та відшкодування витрат, вказаних в п.3.1.3. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

          Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені, судом встановлено, що дані нарахування проведені у відповідності з приписами чинного законодавства, є вірними, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 3110,89 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 455,25 грн. та інфляційних в сумі 1292,23 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 347,96 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 29937,61 грн.

Позов задовольнити частково в сумі 4858,37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 62, кв. 97, р/р №26008811379740 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, ідентифікаційний код 31339960) на користь Відкритого акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (61037, м. Харків, проспект Московський, 247, р/р №260090175301 в ХФ АТ Брокбізнесбанк, м. Харків, МФО 350910, ідентифікаційний код 05905728) пеню в сумі 3110,89 грн., 3% річних в сумі 455,25 грн., інфляційні в сумі 1292,23 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 347,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині позову в сумі 29937,61 грн. провадження у справі припинити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/164-10 підписано 05 серпня 2010 року.