Рішення № 10676821, 02.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2010 р. Справа № 15/224-10

вх. № 6490/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Батрин О.В. позивача - Танчак Н.П. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в особі Харківська міська рада, м. Харків,КП"Харківські теплові мережі"

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 8514,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, КП"Харківські теплові мережі" звернувся з позовом до Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи- Клименко Тетяни Олександрівни про стягнення боргу за невиконання договірних зобов*язань по тимчасовому договору № 10415 про постачання теплової енергії від 01.09.2004 року за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року в сумі 8 514,26 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали господарського суду.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що прокурор Київського району м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі", м. Харків до СПДФО ОСОБА_2." м. Харкова про стягнення заборгованості в сумі 8514,266 грн., основного боргу за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року, а також держмита та судових витрат.

Згідно пояснення прокурор вважає, що ним подано позовну заяву відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", згідно яких підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р, № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом териториальності.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова .

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісних послугах з водопостачання та водовідведення при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надані послуги з водопостачання та водовідведення призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не може виконувати зобов'язань з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

Стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Враховуючи той факт, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява за ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є підставою для порушення справи в господарському суді.

Предмет спору зачіпає інтереси держави, оскільки несплата споживачами за отримані послуги з водовідведення спричиняють загрозливу ситуацію з енергозбереженням галузей національної економіки та населення, тому в зазначеній позовній заяві правильно визначений орган, на який покладений державою обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Щодо заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне, що 01.09.2004р. між Комунальним Підприємством „Харківські теплові мережі" та відповідачем було укладено тимчасовий договір № 10415 про постачання теплової енергії по особистому рахунку № 17400-4798. Додатком № 1 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії Споживачу (а.с.11). У відповідності до умов цього договору Комунальним підприємством „Харківські теплові мережі було виконано розрахунок теплового навантаження на приміщення за адресою: м. Харків, вул. Гуданова,12. Загальна опалювальна площа приміщення становить 83,30 кв.м.

На підставі розпорядження Харківського міського голови "Про початок опалювального сезону 2009 2010 р.р." позивач здійснював постачання теплової енергії в житловий будинок міста Харкова по вул.Гуданова,12

Згідно до п.1.2 "Правил користування тепловою енергією" користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.

Розрахунок почасового теплового навантаження Q=0,000377 Гкал/год на опалювальну площу 83,3 кв.м був виконаний позивачем згідно "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786. Додаток № 4 містить дані щодо теплового навантаження та підписаний сторонами.

Відповідно до умов договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов*язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов*язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.

Згідно п.6.3 договору,споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість,зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії,що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно пункту 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання ( у 2-х примірниках).

Згідно пункту 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договорними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж позивача та кількості годин роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

У своїх додаткових поясненнях Позивач зазначав, що розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії був виконаний Комунальним підприємством „Харківські теплові мережі" у відповідності до „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та грамадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р., оскільки у відповідача немає приладів обліку.

Даний нормативний акт не підлягає державній реєстрації на підставі п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що стосується прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731.

Дослідивши належним чином вказані докази, суд встановив, що на момент дії Тимчасової угоди сторони керувалися Правилами використання теплової енергії, затвердженими наказом Державного комітету України по будівництву, архітектурі та житлової політики України від 28.10.1999 року №307/262 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарчо-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, який є діючим галузевим нормативним документом і передбачає розрахунки максимального тимчасового навантаження по укрупненим показникам за відсутності приборів обліку або технологічних розрахунків.

З наданих суду документів вбачається, що опалювальні прилади у приміщенні відповідача підключені до єдиної системи опалення від загального вузла житлових будинків. Доказів звернення на неякісне опалення або неопалення приміщення відповідач не надав.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується актами № 174/11429-В від 15.04.10.р., та №174/9602-В від 20.10.2009р. про підключення опалення .

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по оплаті державного мита у розмірі 85,14 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь КП"Харківські теплові мережі" (м.Харків, вул.Доброхотова,11 р/р 26033312313 у ВАТ"Державний ощадний банк України" м.Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) суму основного боргу 8514 грн.

Стягнути з Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету 22050003, символ звітності 264. суму 236 грн витрат на інформаційно-технічне забзепечення судового процесу.

Стягнути з Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м.Харкові, р/р 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 - 102 грн. держмита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 03.08.2010 року.