Рішення № 10676704, 27.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 55/136-10

вх. № 5610/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Савчук А.В., Мужичук Ю.Ю.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЛА", м. Харків;

до Кулиничівської селищної ради Харківського району, Харківської області, смт. Кулиничі, Харківський район, Харківська область;

про стягнення 45211,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНЛА", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Кулиничівської селищної ради Харківського району, Харківської області, смт. Кулиничі, Харківський район, Харківська область, 38009,19 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1658,22 грн. 3% річних, 5544 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 02/06 від 02.06.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 червня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 липня 2010 р.

Ухвалою голови господарського суду від 12 липня 2010 р., у зв"язку зі стажуванням судді Гребенюк Н.В. в Харківському апеляційному господарському суді, справу № 55/136-10 було передано для подальшого розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 27 липня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 23 липня 2010 р., у зв"язку з щорічною відпусткою судді Добрелі Н.С., справу № 55/136-10 було передано для подальшого розгляду судді Гребенюк Н.В.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

02 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНЛА", м. Харків (далі позивач) та Кулиничівською селищною радою (далі відповідач) було укладено договір № 02/06, у відповідності до умов якого позивач прийняв на себе зобов"язання по виконанню капітального ремонту дитячого садка в селищі Фрунзе Харківського району Харківської області, а відповідач, в сою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 2.1 договору передбачена вартість робіт, яка складає 30801,62 грн. Пунктом 3.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі акту виконаних робіт(форма КБ-2в) напротязі 10-ти банківських днів після закінчення робіт. Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов"язань винна сторона зобов"язанна виплатити іншій стороні неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості невиконаних зобов"язань за кожен день прострочки. Пунктом 10.7 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

На виконання умов вказаного позивачем були виконані роботи на загальну суму 30801,62 грн., що підтверджується актом № 02/06 приймання виконаних робіт за липень 2008 р., який підписаний обома сторонами 25.07.08 р. та скріплений печатками сторін.

У вказаному акті зазначений договір № 02/06 від 02.06.08 р., що свідчить про те, що роботи виконувались саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати робіт- напротязі 10-ти банківських днів після закінчення робіт.

Таким чином, відповідач роботи прийняв, але за них не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 21 від 07.05.10 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 30801,62 грн. за договором № 02/06 від 02.06.08 р.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати робіт, у відповідача виникла заборгованість у сумі 30801,62 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач роботи прийняв, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –30801,62 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 1657,23 грн. 3% річних, в решті заявлених вимог у сумі 0,99 грн. 3% річних слід відмовити, як зайво нарахованих.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 7207, 57 грн. інфляційних витрат підлягає задоволенню як правомірна.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 3637,64 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1906,36 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кулиничівської селищної ради , смт. Кулиничі(62404, Харківська область, Харківський район, смт. Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської армії, буд. 14, код ЄДРПОУ 04396704, р/р № 35417005001371 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНЛА", м. Харків(61118,, м. Харків, вул. Познанська, 3, кв. 85, код ЄДРПОУ 33608044, р/р № 26003101315187 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) 30801,62 грн. заборгованості, 7207,57 грн. інфляційних витрат, 1657,23 грн. 3% річних, 3637,64 грн. пені, 433, 04 грн. державного мита та 226,04 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення 1906,36 грн. пені та 0,99 грн. 3% річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 29 липня 2010 року.