Рішення № 10676454, 29.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2009 р. Справа № 40/124-09

вх. № 3296/4-40

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мазовецький В.П., дов. від 12.04.2009 року відповідача - 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_3, дов. від 01.04.2009 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велика Хортиця", м.Київ

до 1. ОСОБА_2, м.Київ, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м. Харків

про визнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велика Хортиця" звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” та його директора ОСОБА_2 про визнання дій щодо підписання від імені учасників за Договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року договорів продажу природного газу по заниженим цінам незаконними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Перший відповідач у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні.

Представник другого відповідача у судовому засіданні і у запереченнях на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідачів, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідачів, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Позивач у обґрунтування своїх позовних вимог зазначив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Велика Хортиця” є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” (код ЄДРПОУ 32869749) та володіє часткою у статутному фонді останнього у розмір 50 % з усіма правами, наданими чинним законодавством та статутом учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” є учасником Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927, який було укладено 15 вересня 2004 року із ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”. Відповідно до пункту 1.1. зазначеного Договору № 927 встановлено, зокрема, що метою спільної діяльності є видобування та реалізація видобутих вуглеводнів та отримання прибутку в інтересах сторін.

Відповідно до пункту 5.3. зазначеного Договору № 927 встановлено, зокрема, що ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює оператор Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей”. Відповідно до пункту 5.11. зазначеного договору до обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” відноситься, зокрема, укладення договорів в межах завдань та повноважень, передбачених договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927. Таким чином, відповідно до умов Договору про спільну діяльність № 927 на другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” покладено обовязок із виявлення контрагентів на реалізацію видобутого у рамках договору про спільну діяльність № 927 природного газу та визначення фінансових умов реалізації, отримання коштів та виплата дивідендів учасникам.

Однак, як зазначив у позовній заяві позивач, йому стало відомо, що починаючи із 2008 року та до моменту подачі цієї позовної заяви другим відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Цефей” як оператором за договором про спільну діяльність № 927, від імені якого діяв перший відповідач ОСОБА_2, було укладено цілий ряд договорів на реалізацію видобутого у рамках договору про спільну діяльність № 927 природного газу. При цьому, ціна реалізації природного газу промисловим споживачам була приблизно суттєво занижена у порівнянні із середньою ринковою ціною, яка існувала на момент укладення відповідних договорів.

Таким чином, позивач вважає, що при укладенні ОСОБА_2 як директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” та керівником спільної діяльності учасників вищевказаної угоди перший відповідач допустив зловживання своїм посадовим становищем, діяв у порушення інтересів підприємства, керівником якого він являється та уклав угоди, які призвели до суттєвого недоотриманих прибутків підприємства, учасником якого є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Велика Хортиця”. Таким чином, позивач вважає, що при здійсненні керівних функцій Товариством з обмеженою відповідальністю “Цефей” перший відповідач ОСОБА_2 порушив права позивача як учасника Товариства, які закріплені статтею 10 Закону України “Про господарські товариства”, згідно якої встановлено, що учасникам товариства надано, зокрема, право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах та брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Позивач зазначив, що згідно статті 15 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Тобто, позивач вважає, що порушення його прав та охоронюваних законом інтересів як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” полягали саме у порушенні передбаченого статтею 10 Закону України “Про господарські товариства” права на отримання дивідендів, а саме в унеможливлюванні отримання учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” дивідендів, бо прибуток, який можливо виплатити у якості дивідендів, учасники товариства не змогли отримати у звязку із суттєвим заниженням вартості реалізації видобутого у рамках договору про спільну діяльність № 927 природного газу.

Перший відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що вимоги позивача є необґрунтовані та безпідставні, у підтвердження заявленої правової позиції пояснив, що його дії як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” та оператора спільної діяльності були здійснені у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та були направлені на досягнення передбачених статутом цілей і просив суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити. При цьому перший відповідач - ОСОБА_2 зазначив наступне:

15 вересня 2004 року - Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” уклало договір № 927 про спільну виробничу та інвестиційну діяльність з ГПУ „Полтавагазвидобування” ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”. Уповноваженою особою від учасників Договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність за Договором виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Цефей”.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” від 15 березня 2007 року директором товариства було обрано ОСОБА_2, який відповідно до умов розділу 5 Договору № 927 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність є керівником оператора по договору.

Починаючи з 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” як оператором за договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність було укладено наступні договори поставки природного газу та з наступними умовами реалізації:

1.Договір №14/802/07 поставки природного газу від 29 листопада 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” (тут і надалі Оператор за Договором) та НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, обсягом 13907,902 куб. м., на загальну суму 4708937, 46 грн., ціна газу за 1000 куб. м. 338, 58 грн.;

2.Договір №14/803/07 поставки природного газу від 29 листопада 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, обсягом 18000000 куб. м., на загальну суму 5738040, 00 грн., ціна газу за 1000 куб. м. 318, 78 грн.;

3.Договір №05/05/08-G про купівлю-продаж природного газу від 05 травня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ТОВ „МАРТ -2005”, обсягом 1671,940 куб. м., на загальну суму 189497 грн. 68 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 680, 04 грн.;

4.Договір №27/05/08 про купівлю-продаж природного газу від 27 травня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС”, обсягом 1596,563 куб. м., на загальну суму 159656 грн. 30 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 600, 00 грн.;

5.Договір №УГВ 8794/21-08 поставки природного газу від 31 липня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ДК „УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, обсягом 13546, 639 куб. м., на загальну суму 3071204 грн. 23 коп., ціна газу за 1000 куб. м. у січні: 218,40 грн., у лютому: 218, 40 грн., у березні 325, 20 грн., у квітні: 235, 20 грн., у травні: 235, 20 грн.;

6.Договір №26/08/08 про купівлю-продаж природного газу від 26 серпня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС” обсягом 6242,231 куб. м., на загальну суму 642223 грн. 10 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 600, 00 грн.;

7.Договір №27/08/08 про купівлю-продаж природного газу від 27 серпня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС”, обсягом 2920,426 куб. м., на загальну суму 292042 грн. 60 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 600, 00 грн.;

8.Договір №14/630/08 поставки природного газу від 29 серпня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, обсягом 7 500 000 куб. м., на загальну суму 2390850 грн. 00 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 318, 78 грн.;

9.Договір №31/08/08-Ф про купівлю-продаж природного газу від 31 серпня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС”, обсягом 3133, 129 куб. м., на загальну суму 313312 грн. 90 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 600,00 грн.;

10.Договір №29/09/08 про купівлю-продаж природного газу від 29 вересня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС”, обсягом 2536, 636 куб. м., на загальну суму 253663 грн. 60 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 600, 00 грн.;

11.Договір №28/11/08 про купівлю-продаж природного газу від 28 листопада 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС”, обсягом 2695, 730 куб. м., на загальну суму 269573 грн. 00 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 600, 00 грн.;

12.Договір №19/12/08 про купівлю-продаж природного газу від19 грудня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ПП „ІНТЕР БІЗНЕС”, обсягом 3059, 070 куб. м., на загальну суму 367088 грн. 40 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 720, 00 грн.;

13.Договір №27/01 купівлі-продажу природного газу від 27 січня 2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ТОВ „БУДІНВЕСТ”, обсягом 2388, 279 куб. м., на загальну суму 2865934 грн. 80 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 1200, 00 грн.;

14. Договір №30/02 купівлі-продажу природного газу від 30 січня 2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕФЕЙ” та ТОВ „БУДІНВЕСТ”, обсягом 1854, 160 куб. м., на загальну суму 2224992 грн. 00 коп., ціна газу за 1000 куб. м. 1200, 00 грн.

Судом також було встановлено, що дохід від здійснення господарської діяльності учасників договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 у 2008 році становить 26 561 031,00 гривень, витрати на здійснення спільної діяльності - 18 659 616,00 гривень, при цьому прибуток учасників за договором становить 7 901 415,00 гривень.

26 серпня 2008 року було затверджено Протокол засідання комітету управління Договору про інвестиційну і виробничу спільну діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року, відповідно до якого було прийнято рішення про здійснення продажу видобутого протягом 2008 року учасниками Договору № 927 природного газу у обсязі 13549,639 тис. м. куб. НАК “Нафтогаз України” для забезпечення населення України природним газом, яка здійснюється по фіксованій ціні - 318,78 гривень за 1000 куб. м. природного газу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при укладенні договорів купівлі продажу природного газу, на думку позивача по заниженим цінам, директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” як керівник Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року ОСОБА_2 керувався пунктом 5.4. цього Договору, тобто діяв виключно у рамках чинного законодавства України та умов зазначеного Договору.

Окрім того, судом було встановлено, що відповідно до умов Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року видобування природного газу здійснюється ліцензіатом, тобто у даному випадку ГПУ “Полтавнафтогазгеологія” НАК “Нафтогаз України”. А Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” укладає договори купівлі продажі природного газу споживачам після того, як видобутий газ буде передано згідно акту приймання передачі від видобувача ГПУ “Полтавнафтогазгеологія” НАК “Нафтогаз України” до оператора Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей”. Однак, протягом 2008 2009 років передача від ГПУ “Полтавнафтогазгеологія” НАК “Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” видобутого у рамках договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 здійснювалося із суттєвою затримкою, що унеможливлювало швидке реагування Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” на зміни конюнктури ринку та утруднювало виконання взятих на себе зобовязань із поставки природного газу.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” є власником ліцензії на постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АА № 867357 від 27 жовтня 2007 року .

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом” встановлено, що ліцензія документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Перший відповідач стверджує, що договірна ціна вищевказаних договорів поставки природного газу є звичайною ціною для суб'єктів господарювання, які здійснюють таку поставку за нерегульованим тарифом і жодним чином не підлягає регулюванню Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік» від 19 лютого 2009 року № 195 граничного рівня ціни на природний газ виходячи із наступного:

Відповідно до частини 1 статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Відповідно до частини 3 статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних, фіксованих цін.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до частини 2 статті 190 Господарського кодексу України встановлено, що Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення, зокрема, граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25 грудня 1996 року № 1548 Національна комісія регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Відповідно до пункту 1 Постанови "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік" від 19 лютого 2009 року № 195 затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 м куб.

Таким чином, даною Постановою НКРЕ на 2009 рік затверджено граничний рівень цін на природний газ для тих підприємств, які здійснюють діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом.

А як вже зазначалося вище другий відповідач по справі є власником ліцензії на постачання природного газу за нерегульованим тарифом Серії АА № 867357 від 27 жовтня 2007 року.

Таким чином, постачання природного газу за нерегульованим тарифом - вид господарської діяльності з постачання природного газу безпосередньо споживачам, що провадиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за вільними цінами та в умовах конкуренції

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

В підпункті 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна встановлена відповідно до принципів такого регулювання.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” були здійснені останнім у повній відповідності із вимогами чинного законодавства та без перевищення повноважень і були направленні на досягнення цілей, встановлених Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей”, та Договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року, а саме: на отримання прибутку.

Щодо посилання позивача на порушення гарантованого статтею 10 Закону України “Про господарські товариства” права на отримання дивідендів, то позивачем не було надано до суду належних доказів того, яким саме чином директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” ОСОБА_2 перешкоджав йому як учаснику товариства проведенню загальних зборів учасників з питанням на порядку денному щодо розподілення отриманих товариством прибутків або перешкоджав ініціюванню такого проведення загальних зборів. За таких обставин господарський суд вважає такі твердження позивача недоведеними, що є порушенням статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судом було достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржувані учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” Товариством з обмеженою відповідальністю “Велика Хортиця” дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” ОСОБА_2, які були ним здійснені при виконанні умов Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927, укладеного 15 вересня 2004 року з ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та Договорів поставки природного газу починаючи з 2008 року до моменту винесення рішення по даній справі, були здійсненні при дотриманні усіх вимог чинного законодавства України, при наявності усіх необхідних погоджень та дозволів від загальних зборів учасників ТОВ “Цефей” та ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, і були направлені на отримання реального прибутку, що відповідає статутним цілям Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей”, доходи, які були отримані учасниками Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року, відповідають середнім ринковим на момент укладення угод, а тому підстав для визнання їх такими, що укладені з порушенням інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей”, його учасників, а також учасників Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року та завдали йому значної матеріальної шкоди немає.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Госпордарського процесульного кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повинй текст рішення підписаний 29.04.2009 року

Суддя