ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2009 р. Справа № 35/12-09
вх. № 971/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Воскобойний М.Т., дов. №95 від 06.04.2009р.
відповідача - не з`явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Промзв'язок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплота", м. Харків
про стягнення 80000,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Відкрите акціонерне товариство „Промзв`язок”) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплота”) 80000,40 грн. боргу, а також витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01.08.2006р. між сторонами було укладено договір купівлі – продажу №110/06, відповідно до якого позивач поставив відповідачу комплект технологічних оснащень (штампів) для виробництва апаратів газових на загальну суму 170000,40 грн., однак відповідач сплатив позивачу заборгованність частково, а саме в сумі 90000,00 грн., з урахуванням чого заборгованність відповідача перед позивачем склала 80000,40 грн.
Представник позивача в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав клопотання про залучення документу до матеріалів справи, яке судом приймається та задовольняється.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 01.08.2006р. між сторонами було укладено договір №110/06 купівлі – продажу, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача комплект технологічних оснащень (штампів) для виробництва апаратів газових згідно специфікації №1, а відповідач зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її.
Специфікацією №1 до спірного договору сторони погодили загальну суму поставленої продукції – 170000,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 2 даної статті встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до п.2.1. Договору позивач зобов`язується передати продукцію у власність відповідача згідно з умовами даного договору.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що факт передачі продукції у власність відповідача підтверджується відповідним актом прийому – передачі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується підписаним сторонами та скріплений печатками підприємств актом приймання – передачі продукції від 02.08.2006р. до договору №110/06 від 01.08.2006р.
Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.3. Договору оплата проводиться за наступним графіком:
- 50000,00 грн., в тому числі НДС 20% - 8333,34 грн. – 01.08.2006р.;
- 40000,00 грн., в тому числі НДС 20% - 6666,67 грн. – 01.09.2006р.;
- 40000,00 грн., в тому числі НДС 20% - 6666,67 грн. – 01.10.2006р.;
- 40000,40 грн., в тому числі НДС 20% - 6666,73 грн. – 01.11.2006р.;
Судом встановлено, що відповідач частково сплатив вартість отриманої продукції в сумі 90000,00 грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи копією банківської виписки.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що граничний строк оплати відповідачем за отриману продукцію складає 01.10.2006р. та 01.11.2006р.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 80000,40 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодекса України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При таких обставинах, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.
Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплота” (61050, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, 14/16, кв. 5а, р/р №26000805072170 у ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016, код ЄДРПОУ 31439936) на користь Відкритого акціонерного товариства „Промзв`язок” (04073, м.Київ, Московський проспект, 6, п/р №2600231750 у ВАТ „Перший інвестиційний Банк”, МФО 300506, код ЄДРПОУ 05744797) 80000,40 грн. основного боргу, 800,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційн о – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя
Рішення підписано 27.04.2009р.
Судове рішення № 10676391, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 35/12-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: