Рішення № 10675192, 06.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 8/62/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників:

позивача –Каплинського В.С., керівник;

відповідача –1 –Дьоміної І.В., дов. № 1393/07.01-10 від 27.07.2009р.,

представник відповідача –2 в судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства “Перлина”,

54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 163,

до відповідачів:

1) Управління з використання та розвитку комунальної власності міської

ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

2) товариства з обмеженою відповідальністю “Роксолана Плюс”,

54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-В;

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу комунального

майна, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Перлина” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю “Роксолана Плюс” та комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна в частині включення нежитлових приміщень та зобов’язання скасувати державну реєстрацію.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.04.2010р. порушено провадження у справі та прийнято зазначену позовну заяву до розгляду в частині позовних вимог до Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (далі –відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю “Роксолана Плюс” (далі –відповідач - 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна, укладеного 20.06.2008р. між відповідачами в частині включення нежитлових приміщень № 8-1 (3,7 кв.м.), 8-6 (5,2 кв.м.), 8-2 (4,6 кв.м.) в літ. А-2 по пр. Миру, 17г/5 в м. Миколаєві, до складу майна, що передається за договором.

В частині позовних вимог до комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” в прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, а комунальне підприємство “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” виключено з кола відповідачів.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 03.06.2010р. строк вирішення спору був продовжений на один місяць.

У судовому засіданні 06.07.2010р. за згодою сторін суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

          Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позовні вимоги заперечує, при цьому посилається на те, що договір, який позивач просить суд визнати частково недійсним, укладено на підставі рішення міської ради, яке є чинним. Також відповідач - 1 вважає безпідставними посилання позивача на те, що договір є недійсним в частині включення нежитлових приміщень № 8-1 (3,7 кв.м.), 8-6 (5,2 кв.м.), 8-2 (4,6 кв.м.) в літ. А-2 по пр. Миру, 17/г/5, оскільки в договорі оренди не зазначені саме ці приміщення, а вказано тільки те, що в оренду позивачу передається приміщення загальною площею 12,2 кв.м. При цьому, відповідач –1 у відзиві зазначає, що рішенням міської ради № 31/27 від 17.12.2008р. позивачу було надано дозвіл на викуп орендованих приміщень по пр. Миру, 17/г і останній до цього часу не може реалізувати своє право на викуп, оскільки приміщення, на які претендує позивач вже відчужене відповідачу-2.

          Відповідач - 2 правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлені на юридичну адресу відповідача ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернуті органами зв’язку з позначкою “за даною адресою організація відсутня”. Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв’язку з позначкою “за даною адресою організація відсутня”, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі. Висновок суду ґрунтується на такому:

Відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень за № 919 від 01.12.1997р. та угоди про зміни до нього, укладених між відповідачем-1 та позивачем, останній є орендарем нежитлового приміщення міської комунальної власності, розташованого у м. Миколаєві за адресою пр. Миру, 17/г, перший поверх.

01.03.2008р. між відповідачами укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності, відповідно до умов якого відповідач –1 передав, а відповідач –2 прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –нежитлове приміщення площею 73,00 кв.м. у м. Миколаєві по пр Миру, на першому поверсі, будинку 17/г.

Рішенням Миколаївської міської ради за № 23/25 від 24.04.2008р., до рішення Миколаївської міської ради від 26.04.2000р. № 18/7 “Про виконання Програми приватизації комунального майна м. Миколаєва, затвердження звіту про використання коштів позабюджетного фонду приватизації за 1999 рік та затвердження Програми приватизації на 2000-2002 роки” внесені доповнення, зокрема, п. 1.1 Перелік об’єктів групи “А” комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації способом “викуп”, доповнено згідно з додатком. Згідно з п. 2.1 Додатку до рішення міської ради від 24.04.2008р. за № 23/25 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації способом “викуп” відповідачем –2, включені нежитлові приміщення, на першому поверсі по пр. Миру, 17-г у м. Миколаєві.

20.06.2008р., на підставі зазначеного рішення Миколаївської міської ради за № 23/25 від 24.04.2008р., між відповідачами укладено договір купівлі-продажу комунального майна (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач-1 зобов’язався передати у власність відповідачу –2 комунальне майно: нежитлові приміщення загальною площею 71,3 кв.м., на першому поверсі будинку літ. А-2, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 17г/5, а відповідач - 2 прийняти зазначене майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію у бюро технічної інвентаризації.

При цьому, рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради за № 1032 від 24.04.2008р. нежитловим приміщенням по пр. Миру, 17-г (Літ. А-2 частина 1 поверху заг. Площ. 71.2 м2), які знаходились в комунальній власності територіальної громади міста Миколаєва та в орендному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Роксолана Плюс”, надано нову адресу: пр. Миру, 17-г/5.

17.12.2008р. рішенням Миколаївської міської ради за № 31/27 до рішення Миколаївської міської ради від 26.04.2000р. № 18/7 “Про виконання Програми приватизації комунального майна м. Миколаєва, затвердження звіту про використання коштів позабюджетного фонду приватизації за 1999 рік та затвердження Програми приватизації на 2000-2002 роки” внесені доповнення, зокрема, п. 1.1 Перелік об’єктів групи “А” комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації способом “викуп”, доповнено згідно з додатком. Згідно з п. 19 Додатку до рішення міської ради від 17.12.2008р. за № 31/27 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації способом “викуп” позивачем, включені нежитлові приміщення, на першому поверсі по пр. Миру, 17-г у м. Миколаєві.

Таким чином, на момент укладення відповідачами, як договору оренди від 01.03.2008р. так і Договору купівлі-продажу, позивач вже орендував частину приміщень в будівлі, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 17Г/5.

Як вбачається із технічного паспорту на нежитлові приміщення № 17Г/5 по проспекту Миру у м. Миколаєві, виготовленого станом на 22.04.2008р., спірні приміщення, а саме, нежитлові приміщення № 8-1 (3,7 кв.м.), 8-6 (5,2 кв.м.), 8-2 (4,6 кв.м.) в літ. А-2 по пр. Миру, 17/г/5, увійшли до складу приміщень, яким було надано нову адресу, а саме –пр. Миру, 17г/5, і в подальшому у складі об’єкта приватизації були відчужені відповідачу-2.

Як стверджує позивач, відповідач-2 не орендував дані приміщення, останні знаходились в оренді позивача, і саме ним в приміщеннях здійснені невід’ємні поліпшення. Вказані твердження позивача не були ані заперечені ані спростовані жодним з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 Цивільний кодекс України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст. 777 ЦК України встановлено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Статтею 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Відповідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Таким чином, відповідачі, укладаючи Договір в частині включення нежитлових приміщень № 8-1(3,7 кв.м.), 8-6 (5,2 кв.м.), 8-2 (4,6 кв.м.) в літ. А-2 по пр. Миру, 17г/5 в м. Миколаєві до складу майна, що передається за договором, порушили переважне перед іншими особами право позивача на придбання переданої у найм речі, зокрема спірних приміщень.

За таких обставин, Договір купівлі-продажу в зазначеній частині, суперечить приписам ч. 2 ст. 777 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню повністю.

          Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі ст. 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 16, 203, 215, 777 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна, укладений 20.06.2008р. між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Роксолана Плюс” в частині включення нежитлових приміщень № 8-1(3,7 кв.м.), 8-6 (5,2 кв.м.), 8-2 (4,6 кв.м.) в літ. А-2 по пр. Миру, 17г/5 в м. Миколаєві до складу майна, що передається за договором.

Стягнути з Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 22440076) на користь відкритого акціонерного товариства “Перлина” (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 163; ідентифікаційний код 03055958) 91 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Роксолана Плюс” (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-В; ідентифікаційний код 32612463) на користь відкритого акціонерного товариства “Перлина” (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 163; ідентифікаційний код 03055958) 91 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя