Ухвала суду № 10675184, 03.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"03" серпня 2010 р.Справа № 8/117/10 м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача Поліщука А.М., дов. № 02-04/177 від 18.01.2010р.;

відповідача - Цвелікова С.В., дов. від 22.06.2010р.,

представник третьої особи у судове засідання не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку

“Укрсоцбанк” в особі Одеської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”,

54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1,

до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Приморря”,

57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Цокуренка, 125, корп. 2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3,

АДРЕСА_1

про звернення стягнення коштів у сумі 461556 грн. 93 коп. за рахунок предмета іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Одеської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за Договором кредиту в сумі 461556 грн. 93 коп. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 421,40 кв.м., позначені на плані: И-2 пресервний цех, К- склад, Л - бокс, М - бокс, Н - бокс, О - бокс, П - бокс, С - бокс, Т - бокс, Р - диморегуляторна, 9 - 1/2 воріт, 10 - ворота, 11-ворота, 1- огорожа, І - замощення, що розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Цокуренка, буд. 152-2, що належить ТОВ “Приморря” та перебуває в іпотеці АКБ “Укрсоцбанк” на умовах Іпотечного договору від 13.03.2008р., реєстраційний № 461, посвідченого приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш М.М., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі виступає ОСОБА_3.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать їх підписи у повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Третя особа правом участі у судовому засіданні та надання пояснень по суті позовних вимог не скористалась.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву просить суд припинити провадження у справі, на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України, посилаючись на наявність між сторонами письмової угоди про передачу спору на вирішення третейського суду.

Позивач заперечує, посилаючись на те, що даний спір непідвідомчий третейським судам, з огляду на зміни внесені до Закону України “Про третейські суди”.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі, при цьому суд виходив з такого:

13.03.2008р. між позивачем та третьою особою укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 640/4-151, відповідно до умов якого позивач зобовязався надавати третій особі грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Також, 13.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Договір іпотеки (з майновим поручителем), реєстраційний № 461, відповідно до умов якого відповідач, у якості забезпечення виконання третьою особою основного зобовязання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 640/4-151 від 13.03.2008р., передав в іпотеку позивачу нерухоме майно.

Пунктом 5.2 Договору іпотеки (з майновим поручителем) від 13.03.2008р. сторони передбачили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, вони, керуючись ст. 5 Закону України “Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до ст. 5 ЗУ “Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Статтею 6 названого Закону встановлена підвідомчість справ третейським судам. Відповідно до приписів зазначеної статті третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідні зміни у Закон України “Про третейські суди” були внесені 05.03.2009р. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів” № 1076-VI.

Між сторонами є письмова угода про передачу спору на вирішення третейського суду, яка укладена 13.03.2008р. (Пункт 5.2 Договору іпотеки (з майновим поручителем) від 13.03.2008р.).

Отже, на момент укладення сторонами письмової угоди про передачу спору на вирішення третейського суду, Закон України “Про третейські суди” не містив положень щодо непідвідомчості третейським судам справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, а відтак пункт 5.2 Договору іпотеки (з майновим поручителем) від 13.03.2008р. Закону не суперечив.

Після внесення змін до Закону України “Про третейські суди” сторони умови п. 5.2 Договору іпотеки (з майновим поручителем) від 13.03.2008р. не змінили, у судовому порядку в цій частині договір недійсним не визнаний, тому він є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Отже, суд вважає, що оскільки відповідна умова про передачу спору на вирішення третейського суду, включена сторонами до цивільно-правової угоди, то на неї поширюються загальні умови виконання зобов'язань, у тому числі щодо недопустимості односторонньої відмови від їх виконання.

Як вбачається з вищевикладеного, угоду про передачу спору на вирішення третейського суду укладено сторонами, до порушення провадження у даній справі. За таких обставин провадження у справі слід припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 ГПК України та п. 3 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” державне мито підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі.

Повернути Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Одеської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” (54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 14/1; ідентифікаційний код 09328015) з державного бюджету України 4615 (чотири тисячі шістсот пятнадцять) грн. 57 держмита, сплаченого за платіжним дорученням № 10 від 19.05.2010р.

Видати довідку на повернення держмита.

Суддя