Ухвала суду № 106749051, 13.10.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/5456/20

Провадження № 6/210/39/22

У Х В А Л А

іменем України

"13" жовтня 2022 р. Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Літвіненко Н. А.,

при секретарі Таранущенко В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 210/5456/20 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником за всіма правами та обов`язками АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до нової редакції Статуту, погодженого 17.01.2022 року Національним банком України є АТ «Райффайзен Банк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вказує, що відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 30.09.2021 р. позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково та стягнуто в солідарному порядку на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 03.03.2015 року по 10.07.2020 року за кредитним договором від 16.06.2006 року у розмірі 1040,81 дол. США та стягнення в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк» витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги у розмірі 1051,23 грн.

Посилається на те, що 08.02.2022 року судом видано Стягувачу виконавчий лист за вище ухваленим рішенням, строк пред`явлення виконавчого документа встановлено до 30.09.2024 року.

Оскільки адреса для листування та канцелярія АТ «Райффайзен Банк» знаходились за адресою: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 53, виконавчий лист було направлено саме за цією адресою Стягувачеві.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, м. Херсон опинилось на межі бойових дій, доступ до приміщення Банку працівникам був обмежений, в подальшому місто було окуповано, а приміщення Банку захоплено.

Вказує, що виконавчий документ працівники Банку не встигли передати на примусове виконання та евакуювати з міста, оригінал документу залишився у захопленому окупантами приміщенні. На даний час доступ до приміщення відсутній, враховуючи процес вивезення окупантами з приміщення техніки, документів та інших цінностей вважає, що виконавчий документ втрачено, саме тому у стягувача виникла проблема в його отриманні.

Сторони по справі в судове засідання не з`явилися. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15.04.2021 р. в задоволенні позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист порушеного права, шляхом стягнення 3 % річних заборгованості та інфляційних втрат за Кредитним договором № 014/3251/28372/74 від 16.06.2006 року відмовлено повністю.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.09.2021 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних за Кредитним договором №014/3251/28372/74 від 16.06.2006 року, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково та стягнуто в солідарному порядку на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 03.03.2015 року по 10.07.2020 року за кредитним договором від 16.06.2006 року у розмірі 1040,81 дол. США та стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк» витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги у розмірі 1051,23 грн.

08 лютого 2022 року на підставі вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист, з урахуванням виправлення описки, який було направлено Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу позивачу за адресою для листування: 73003, Херсонська область, м. Херсон, пр–т. Ушакова, 53.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, м. Херсон опинилось на межі бойових дій, доступ до приміщення Банку працівникам був обмежений, в подальшому місто було окуповано, внаслідок чого доступ до документів, які знаходилися в приміщенні банку неможливий, рішення суду не виконується.

Згідно із п. 17. 4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ч. 1 ст.129 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі «СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ» проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів («Брумареску проти Румунії»).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Право на справедливий суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Обов`язковість виконання судових рішень, разом із іншими складовими права на справедливий суд, зокрема, такими як суб`єктивна неупередженість суду, принцип правової визначеності, заборона втручання законодавця у відправлення правосуддя розглядаються Судом в якості елементів верховенства права (Golder v. The United Kingdom, аpp. no. 4451/70).

В рішенні по справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 (заява №60750/00), «Ромашов проти України» від 27.07.2004 (заява №67534/01), «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду».

У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (перше рішення стосовно Росії: «Бурдов проти Росії». Комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 тощо).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне заяву представника заявника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити та видати дублікат виконавчого листа.

Керуючись п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа у справі № 210/5456/20 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк» 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 03.03.2015 року по 10.07.2020 року за кредитним договором від 16.06.2006 року у розмірі 1040,81 дол. США та стягнення в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк» витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги у розмірі 1051,23 грн. по Відповідачу - ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Суддя: Н. А. Літвіненко