Ухвала суду № 106742623, 13.10.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/4235/22

1-кп/185/464/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглядаючи у судовому засіданні у період воєнного стану в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022052100000208 від 29.04.2022 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022052100000208 від 29.04.2022 року.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження кожному із обвинувачених дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як на час судового провадження в суді першої інстанції не відпали ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачені, їх захисники, заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, ухвалами слідчих суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було продовжено, та строк дії якого закінчується 15 жовтня 2022 року.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд приходить до висновку, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, слід продовжити, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про осіб обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченим вказаного запобіжного заходу, та які на даний час не відпали, а саме: можуть переховуватися від суду.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину. А також враховуючи вкрай напружену ситуацію пов`язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі кожен із обвинувачених можуть переховуватись від суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинувачених винними у вчиненні інкримінованого злочину, останні можуть переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.

Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у своїй сукупності, виправдовують подальше перебування обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останнім, та більш мякі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної дії їх поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є нійбільш прийнятним за наявних умов.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

За таких обставин, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , слід продовжити строком до 60 днів.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне залишити заставу у раніше визначеному судом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме до 10 грудня 2022 року з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме до 10 грудня 2022 року з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме до 10 грудня 2022 року з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

Залишити без змін розмір застави та обов`язки, у разі внесення застави, визначений ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.08.2022.

Строк дії ухвали до 10 грудня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1