Рішення № 10673384, 26.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.10                                                                                 Справа № 8/133

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Адені”, м. Луганськ, -

про стягнення 808 грн. 83 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Топко В.Д. –юрисконсульт, - довіреність № 179 від 22.07.08 року;

від відповідача – Нор О.Л. –представник, - довіреність №22 від 17.06.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за надані послуги електрозв’язку у сумі 808,83 грн., нараховані у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №6594 про надання послуг електрозв’язку, укладеного між сторонами 31.08.2000 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.05.10 року до 21.06.10 року; з 21.06.10 року до 05.07.10 року та з 05.07.10 року до 26.07.10 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 21.06.10 року термін розгляду спору на підставі ч.4 ст. 69 ГПК України продовжено на 1 місяць –до 26.07.10 року.

До початку судового засідання 26.07.10 року представники сторін подали клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково –у розмірі абонентної плати, - посилаючись на те, що якість телефонних послуг була низькою, у зв’язку з чим він звертався до позивача, але відповіді на звернення не отримав.

На підтвердження доказів низької якості телефонного зв’язку відповідач у судовому засіданні 26.07.10 року заявив клопотання про долучення до справи низки фотографій, які містять зображення дерев’яних опор, на яких за допомогою ізоляторів та інших засобів закріплені низки дротів.

Суд, розглянувши це клопотання, керуючись ст.34 ГПК України, відхилив його, оскільки з наданих фотознімків неможливо дійти однозначного висновку щодо того, у якому саме населеному пункті та коли їх зроблено, - тобто після огляду знімків неможливо дійти висновку про те, чи мають вони відношення до цього спору.

Відповідач у судовому засіданні стверджував, що він неодноразово звертався до позивача з листами (усі –у рукописному варіанті): від 11.12.08 року за вих. №32/02; від 10.07.09 року за вих. №2/01 та від 14.12.09 року за вих. №2/01, у яких повідомляв про низьку якість послуг зв’язку та пропонував розірвати договір про надання послуг електрозв’язку (вих. від 10.07.09 року за вих. №2/01).

Доказів реального спрямування (як і отримання позивачем) цих листів відповідач не надав, пославшись на їх відсутність.

Позивач заперечив факт отримання вищезгаданих звернень.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

31.08.2000 року між позивачем (Підприємство зв’язку) та відповідачем (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку №6594, за умовами якого Підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а Споживач має право користуватися: додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), телефонним зв’язком із спецслужбами (п. 3.1.4), автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), міжміським та міжнародним телефонним зв’язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8), та плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1), з можливістю пролонгації його дії за умов. визначених у п.7.2 договору.

Договір є припиненим на час розгляду спору по суті.

На виконання умов договору Підприємство зв’язку (позивачем) за період з листопада 2008 року по січень 2010 року надало відповідачу послуг електрозв’язку на суму 880,18 грн., однак, згідно твердженням позивача, відповідач сплатив лише частку їх вартості на загальну суму 165,00 грн. У зв’язку з тим, що станом на 01.11.08 року він мав залишок боргу у сумі 92,94 грн., станом на 01.02.10 року залишок несплаченого боргу становить 808,83 грн. (а.с.19).

Наявність боргу підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

вищезгаданим розрахунком суми боргу (а.с.19);

рахунками про надання послуг електрозв’язку №6594: від 30.11.08 року на суму 85,20 грн.; від 31.12.08 року на суму 63,27 грн.; від 31.01.09 року на суму 63,90 грн.; від 28.02.09 року на суму 53,71 грн.; від 31.03.09 року на суму 55,65 грн.; від 30.04.09 року на суму 58,05 грн.; від 31.05.09 року на суму 63,36 грн. та ін. (а.с.22-44); іншими доказами.

Позивачем вживались заходи, спрямовані на спонукання відповідача сплатити борг: 15.10.09 року за вих. №15/086-491 він спрямував на його адресу претензію на суму 639,85 грн. та запропонував у встановлений законом термін сплатити борг (а.с.20-21), однак, ці заходи не дали позитивних результатів, - що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Він просить стягнути з відповідача тільки суму основного боргу у розмірі 808,83 грн.

Відповідач позов визнав частково, не надавши розрахунок визнаної вказавши суми боргу.

ІІ. Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, між іншим, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно приписам ст.509 Кодексу зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання; відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст. 530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6 договору.

          Однак він у вказаний термін вартість наданих послуг сплатив частково, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і ч. 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов’язання.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

          Відповідач позовні вимоги не спростував.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525,526,527,530,610-614,901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адені», ідентифікаційний код 24196551, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.К.Лібкнехта, 14, кв.15, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(м.Київ, б-р Т.Шевченка,18) в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 01182820, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, - заборгованість за послуги електрозв’язку у сумі 808 (вісімсот вісім) грн. 83 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 26.07.10 року за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –28 липня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа