Рішення № 10672845, 20.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10 Справа № 9/166

Суддя А.Г.Ворожцов, розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Сєвєродонецька ТЕЦ", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

про стягнення 16 419 грн. 25 коп.

за участю представників :

від позивача Рожко Є.В., дов. від 30.12.09,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", заявлені вимоги про стягнення з відповідача, підприємця ОСОБА_1, заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 9230,68 грн., інфляційних збитків 319,87 грн., 3% річних 127,76 грн. та пені 6740,94 грн. за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 613 від 20.03.08.

Представник відповідача, підприємця ОСОБА_1, у судовому засіданні 09.07.10 з позовом погодився частково в частині суми основного боргу, решту вимог не визнав.

Телеграмою від 19.07.10 відповідач (або його представник) звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи через неможливість прийняти участь у судовому засіданні.

Суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України надано право суду відкласти розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких обставин, за яких неможливо вирішити спір у цьому засіданні немає, крім того, вона містить всі необхідні документи, письмові докази, які надають можливість розглянути спір по суті.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", посилається на укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 613 від 20.03.08, за яким він здійснив поставку теплової енергії відповідачу в період з лютого 2009 року по квітень 2010 року на загальну суму 9230,68 грн. у приміщення, що належить відповідачу за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 8/69-70, а останній не сплатив за неї згідно з виставленими рахунками, претензії, направлені позивачем, не задовольнив.

Згідно зі ст.ст. 258, 549 551 ЦК України та пп. 7.2.3 спірного договору позивач нарахував пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу за кожним виставленим рахунком на загальну суму 6740,94 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні збитки 319,87 грн. та 3% річних 127,76 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, надані ним докази та позицію відповідача, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію в гарячій воді з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 613 від 20.03.08, за яким він здійснив поставку теплової енергії відповідачу в період з лютого 2009 року по квітень 2010 року на загальну суму 9230,68 грн. у приміщення, що належить відповідачу за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 8/69-70.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у т.ч. боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідач не виконав грошове зобов'язання та не сплатив за теплову енергію згідно з виставленими рахунками, претензії, направлені позивачем, не задовольнив.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України позивачем у підтвердження своїх позовних вимог надані належні докази (у копіях):

·претензії про погашення боргу з доказами їх направлення (а.с. 14 26),

·рахунки на оплату теплової енергії з доказами їх направлення (а.с. 27 49),

·акт про включення теплоустановок № 25 від 26.10.09 (а.с. 50),

·акт обстеження технічного стану та режиму роботи № 597 від 22.11.08 (а.с 51) тощо.

Умовою пп. 7.2.3 спірного договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків у вигляді пені за 1 рік у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, згідно з чим позивач правомірно нарахував пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу за кожним виставленим рахунком на загальну суму 6740,94 грн., з якою суд погоджується, оскільки ця сума відповідає фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 319,87 грн. та 3% річних 127,76 грн., які підтверджені наведеним у позові розрахунком, з яким суд погоджується, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, на користь позивача, ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, код 00131050, суму боргу за надану теплову енергію у розмірі 9230,68 грн., інфляційні втрати 319,87 грн., 3% річних 127,76 грн. та пеню 6740,94 грн., крім того, витрати зі сплати держмита 164,19 грн. та інформаційно-технічні витрати 236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 21.07.10.

Суддя А.Г.Ворожцов