Рішення № 10672400, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/29114.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія і К»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»про стягнення 163436,08 грн. за участю представників позивача –Болмоткової М.В., довіреність № 35 від 20.05.2010р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 143265,16 грн. основного боргу, 2993,00 грн. 3% річних, 17177,92 грн. пені, а загалом 163436,08 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором поставки № 19/2109 від 21.09.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.07.2010 року.

Представник відповідача у судове засідання 14.07.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням Укрпошта про вручення поштового відправлення № 40601056.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Валерія і К»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»(покупець) укладено договір поставки № 19/2109, за умовами якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.п. 3.2 договору оплата за даним договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару з підписанням товарних накладних.

На виконання умов договору позивач у жовтні 2009 року передав відповідачу товар на загальну суму 256265,16 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 110/1 від 01.10.2009 року на суму 85570,13 грн., 510/1 від 05.10.2009 року на суму 88006,50 грн., 910/3 від 09.10.2009 року на суму 82688,53 грн.

Проте, відповідач отриманий на суму 256265,16 грн. товар оплати частково у сумі 113300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, та має заборгованість перед позивачем в розмірі 143265,16 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з передачі товару, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 143265,16 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 143265,16 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення 3 % річних в розмірі 2993,00 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати переданого товару за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.п. 7.1.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання з оплати поставленої продукції нараховано 17177,92 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 17177,92 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати переданого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 1634,36 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговопромислова компанія»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.44, код 35946019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія і К»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 58, кв. 249, код 36441646) 143 265 (сто сорок три тисячі двісті шістдесят п’ять) грн. 16 коп. основного боргу, 2 993 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто три) грн. 00 коп. 3% річних, 17 177 (сімнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 90 коп. пені, 1 634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна