Рішення № 10672379, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/26812.07.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»

до           Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про           стягнення 1600 грн. в порядку регресу

За участю представників сторін:

від позивача: Чернова С.В. –представник за довіреністю б/н від 05.01.2010;

від відповідачів:           Чабан К.І. –представник за довіреністю № 08-03-24/384-09 від

          22.09.2009;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 1600 грн. в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Говтва»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К/081 від 18 липня 2008 року. Відповідно до умов якого позивач взяв на себе обов’язок відшкодувати матеріальні збитки в разі настання страхового випадку з застрахованими транспортним засобами визначених в Додатку № 1 до договору.

Відповідно до довідки Окремого батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ при МВС України17.06.2009 року на автошляху Харків-Охтирка сталося дорожньо –транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер 49752 ХА, під керуванням Гриненка Миколи Олександровича та транспортного засобу автомобіля фольксваген Гольф, державний реєстраційний номер ВІ 1611 АО,що належить СТОВ «Говтва»під керуванням Куплєвацького Віктора Миколайовича, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вина водія Гриненко М.О. підтверджується постановою Богодухівського районного суду Харківської області № 3-587/09 від 13 липня 2009 року.

Відповідно до додаткового звіту № 69/06/09-03 про оцінку вартості матеріального збитку від 22.09.2009 року вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу наданого автомобіля фольксваген гольф, державний реєстраційний номер ВІ1611АО складає 1087,75 грн.

Також, позивачем понесені додаткові витрати у розмірі 100,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 2328 від 29.09.2009р.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Гриненка М.О. застрахована у страховика –ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджує поліс серії ВВ/8111572 про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів.

Таким чином, на думку позивача, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у нього виникло право вимоги у відповідача відшкодування витрат пов’язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2010 порушено провадження у справі № 33/268, розгляд справи призначено на 12.07.2010.

12.07.2010 року до матеріалів справи було залучено уточнення позивача позовної заяви про відшкодування шкоди, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 1087 грн. 75 коп. –вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу відповідно до додаткового звіту № 69/06/09-03 + 100 грн. 00 коп. витрат, які були понесені АТ СК «Залізничні шляхи»з метою визначення розміру збитків, завданих в результаті отримання застрахованим автомобілем пошкоджень під час ДТП.

В судовому засіданні 12.07.2010 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2010 року.

Представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримав повністю. Представник відповідача позовні вимоги визнав частково

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Говтва»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К/081 від 18 липня 2008 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору об’єктом страхування, згідно з цим договором є майновий інтерес Страхувальника, який не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням, користуванням, розпорядженням засобами наземного транспорту. На страхування прийнято транспорті засоби згідно Додатку № 1 у справному стані, що пройшли технічний огляду у встановлені строки. (п.1.2.)

Згідно з умовами договору позивач взяв на себе обов’язок відшкодувати матеріальні збитки в разі настання страхового випадку з застрахованими транспортним засобами визначених в Додатку № 1 до договору.

17.06.2009 року о 20 год. 20 хв. на автошляху Харків-Охтирка сталося дорожньо-транспортна пригода, зіткнення транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер 49752 ХА, під керуванням Гриненка Миколи Олександровича та транспортного засобу автомобіля фольксваген Гольф, державний реєстраційний номер ВІ 1611АО, під керуванням Куплєвацького Віктора Миколайовича, що належить на праві приватної власності СТОВ «Говтва».

Вина водія ВАЗ 21099 д/н 497-52 Гриненко М.О. доведена постановою Богодухівського районного суду Харківської області № 3-587/09 та довідкою УМВС України в Харківській області Управління Державтоінсеції

СТОВ «Говтва»було подано до АТ СК «Залізничні шляхи»заяву, в якій зазначено, що в результаті ДТП 17.06.2009 року автомобіль Фольцваген Гольф були завдані механічні пошкодження. Транспортний засіб відремонтований, виплачено страхове відшкодування, проте в ході експлуатації були виявлені додаткові пошкодження, отриманні в результаті ДТП. Оскільки пошкодження були усунуті на СТО ВАТ «Атлант-М»просить відшкодувати додаткові витрати в розмірі 1500,30 грн.

Для встановлення розміру шкоди позивачем замовлено проведення додаткову експертизу, згідно додаткового звіту № 69/06/09-03 від 22.09.2009 р. про оцінку вартості матеріального збитку вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген Гольф, д.р.н ВІ 1611АО складає 1087,75 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Договору № 1 оренди автотранспортної техніки укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Говтва»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел Трейд» (Орендар) в оренду був наданий автомобіль Фольксваген Гольф, д.р.н. ВІ 1611АО, що підтверджується актом приймання-передачі автотранспортної техніки від 19.03.2009 року.

Відповідно до заказу-наряду, акту виконаних робіт № СН00132251 ТОВ «Кернел-Трейд» сплатив на рахунок ТОВ «Автохаус Атлант-М» суму 1500 грн. за виконані роботи та додаткові запчастини до автомобіля Фольксваген Гольф, д.р.н. ВІ 1611АО.

Відповідно до умов договору страхування № К/081, додаткового звіту про оцінку майна № 69/06/09-03, гідно зі страховим актом № 320/1/09-413/09 від 15.10.2009 року, позивачем було нараховане та виплачено СТОВ «Говтва»страхове відшкодування розмірі 1500,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2376 від 19.10.2009 року.

29.10.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою-вимогою № 364/ЮЗ, в якій просить виплатити страхове відшкодування в розмірі 1500,30 грн. + 100 грн. витрат, які були понесені АТ АС «Залізничні шляхи»з метою визначення розміру збитків, завданих в результаті отримання застрахованим автомобілем пошкоджень під час ДТП.

Відповідач на вказану претензію не відповів.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю і здоров’ю, майну третьої особи.

Цивільна відповідальність Гриненко Миколи Олексійовича, водія автомобіля ВАЗ 21099 застрахована у страховика –відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВВ/8111572 від 11.11.2008 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до страхової компанії перейшло в межах суми 1087,75 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно додаткового звіту № 69/06/09-03 від 22.09.2009 р. року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Фольксваген Гольф, р.н ВІ 1611АО, становить 1087,75 грн.

Також, позивачем було оплачено проведення додаткової експертизи в сумі 100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 2328 від 20.09.2009 року.

Згідно до п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з’явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоду. У такому випадку страховик зобов’язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Враховуючи вищезазначену норму закону, суд приходить до висновку, про відсутність обов’язку компенсації витрат на проведення експертизи однієї страхової компанії перед іншою, оскільки витрати на проведення експертизи мають компенсуватися страховою компанією саме потерпілому за умови, якщо ним було замовлено та оплачено проведення відповідної експертизи.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. не підлягає відшкодуванню сума 100,00 грн. за проведення додаткової експертизи.

Відповідно до ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул.. Жилянська, 75, р/р 26502001006963 в АКБ Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00034186) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36000, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, р/р 265016794 в АБ «Полтава –Банк», МФО 331489, код ДРПОУ 22523595) в порядку регресу суму 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн., державного мита 91 (дев’яносто одна грн.) 80 коп. та 214 (двісті чотирнадцять) грн.76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                          С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010 року.