Рішення № 10672263, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/24821.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мастерінструмент»

До відповідачаПриватного підприємства «Веста»

Простягнення 17004,48грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаБурбан О.В. (за дов.)

Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Мастерінструмент»до приватного підприємства «Веста»про стягнення 17004,48 грн. за договором № 100/07 від 01.12.2007 р., з яких 12087,68 грн. –основного боргу, 2734,30 грн. –інфляційних збитків, 737,77 грн. –трьох процентів річних, 1445,03 грн. –пені.

Крім того, сторона просить покласти на відповідача судові витрати (державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката в сумі 1176, 47 грн.).

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. порушено провадження у справі № 17/248 та призначено її до розгляду на 30.06.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010р. розгляд справи відкладався на 14.07.2010р., у зв’язку з неявкою представників сторін.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2010 р..

Відповідач у судове засідання своїх повноважних представників не направив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          01.12.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Мастерінструмент»(продавцем) та приватним підприємством «Веста»(покупцем) було укладено договір № 100/07 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах Договору.

          Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна за одиницю товару, в т.ч. ПДВ, та обсяг кожної партії погоджується шляхом оформлення продавцем рахунку-фактури на підставі зробленої покупцем заявки.

          Остаточний термін оплати партії товару складає 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (п. 4.1.1).

          На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 17287,68 грн., що підтверджується видатковою накладною від 15.05.2008 р. № РИ-1191, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, після чого залишилась заборгованість в сумі 12087,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів погашення заборгованості за поставлений товар відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12087,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2. Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені нараховану на суму боргу за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі пунтку 9.2 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 1445,03 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 737,77 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних збитків у сумі 2734,3 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Суд приймає розрахунок заборгованості, пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача на послуги адвоката підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.03.2010 р. № 01/03/2010-02, укладеним між позивачем та адвокатом Денисенком Є.М., та платіжним дорученням від 22.03.2010 р. № 46 в сумі 1176, 47 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, в тому числі з оплати послуг адвоката, пов’язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що угодою, укладеною між позивачем та адвокатом Денисенком Є.М., визначено розмір оплати послуг адвоката в розмірі 1176,47 грн., беручи до уваги розмір позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість віднесення до складу судових витрат коштів, які позивач сплатив за послуги адвоката Денисенка Є.М.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зайво сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Веста» (02094, м. Київ, вул. Краківська 36/10, рахунок 26005301331479 у Дніпровський філії ПАТ Проімінвестбанк в м. Києві, МФО 322142, код 30678826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерінструмент»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-А, рахунок 26002300038448 в АКБ «Форум», м. Київ, МФО 322948, код 35369742) 12087,68 грн. основного боргу, 2734,3 грн. інфляційних втрат, 1445,03 грн. пені, 737,77 грн. трьох процентів річних, 170,04 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1176,47 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Мастерінструмент»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-А, рахунок 26002300038448 в АКБ «Форум», м. Київ, МФО 322948, код 35369742) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 11,76 грн., перераховане платіжним дорученням від 24.03.2010 р. № 49, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 04.08.2010 р.