Рішення № 10672257, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/28921.07.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджіт»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Сістемс»

Про                              стягнення 164093,43 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача          Туровець О.В.(за дов.)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся позивач про стягнення з відповідача 164093,43 грн. за договором № 64 від 24.03.2009 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 р. порушено провадження у справі № 17/289 та призначено її до розгляду на 14.07.2010 р..

Відповідач у судове засідання своїх повноважних представників не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про день та час розгляду справи сторону було повідомлено належним чином.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.07.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився повторно, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          24.03.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Діджіт»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Версія-Системс»(покупцем) було укладено договір № 64 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору) постачальник зобов’язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти і своєчасно оплатити товар на умовах Договору.

          Згідно п. 2.1 Договору ціна, асортимент, кількість товару, належного до постачання, погоджується сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару, шляхом узгодження сторонами заявки покупця на постачання товару і відображуються в рахунку, накладній та інших товаросупровідних документах на товар.

          Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 151890,84 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1516906/1 від 20.01.2010 р., № 1517024/1 від 20.01.2010 р., № 1526546/1 від 08.02.2010 р., № 1526346/1 від 09.02.2010 р., № 1525755/1 від 15.02.2010 р., належним чином засвідчені копії яких містяться матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості за поставлений товар відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 151890,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 151890,84 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1 Договору передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату поставленого товару, з нього на підставі п. 7.1 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 9532,69 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 1408,05 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 1261,85 грн. ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1640,93 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Сістемс»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19; 04073, м. Київ, проспект Московський, 6, рахунок 26001305008912 у ВАТ ВТБ банк, МФО 321767, код 34426076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджіт»(03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6 рахунок 260053229401 у ПАТ Банк «Петрокоммерц-Україна», МФО 300120, код 32102676) 151890,84 грн. основного боргу, 1261,85 грн. інфляційних збитків, 9532,69 грн. пені, 1408,05 грн. трьох процентів річних, 1640,93 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 04.08.2010 р.