Рішення № 10672043, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/28821.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Друк»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон»

Простягнення 217929,65 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЗаїка А.О. (за дов.)

Від відповідачаБойченко А.В. (за дов.)

Степаненко Л.В. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом про стягнення з відповідача 217929,65 грн. за додатковою угодою № 1 від 12.11.2009 р. договору № 83 від 12.11.2009 р..

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 р. порушено провадження у справі № 17/288 та призначено її до розгляду на 14.07.2010 р..

Відповідач у судове засідання повноважних представників не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, передавши клопотання про відкладення розгляду справи.

          Ухвалою Господарського суду від 14.07.2010 р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2010 р.

          Представник відповідача надав суду додаткові пояснення та зазначив, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг передав продукцію книга «Іліада»в кількості 5000 примірників Державному комітету телебачення та радіомовлення України, але кошти останнім не були сплачені, внаслідок чого відповідач не має можливості розрахуватись з позивачем.

Крім того, відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі Державного комітету телебачення та радіомовлення України як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказане клопотання було відхилено судом як необґрунтоване, оскільки відповідачем належними засобами доказування не доведено, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов’язки вказаної особи щодо однієї зі сторін. Крім того, умовами спірного договору та додаткової угоди до нього не поставлено в залежність обов’язок відповідача по оплаті продукції від надходження коштів від третьої особи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          12.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(виконавцем) та приватним підприємством «Епсілон»(замовником) було укладено договір № 83 на виготовлення друкованої продукції (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець зобов’язується виготовити друковану продукцію відповідно до її опису та на умовах, які викладені в додаткових угодах до Договору, що є його невід’ємними додатками, та передати її замовнику у власність.

Укладенням додаткової угоди № 1 від 12.11.2009 р. до Договору сторони погодили опис продукції, її кількість та вартість, визначили порядок взаєморозрахунків, терміни виготовлення, умови передачі-приймання та доставки продукції.

          В силу умов договору (п. 3.1, 3.2) умови платежів та порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами; набуття чинності додатковими угодами є підставою для здійснення платежів.

Згідно п. 3 додаткової угоди № 1 до Договору вартість продукції складає 191325,00 грн.

          Замовник протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди повинен перерахувати на рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 70% вартості продукції. Вартість продукції, що залишилася, у розмірі 30% замовник сплачує виконавцеві протягом 3-х банківських днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про виготовлення продукції (п. 4.1 п. 4.2 додаткової угоди до Договору).

          Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, виготовив та постав відповідачу продукцію на загальну суму 191325,00 грн., що підтверджується накладною № 2836 від 17.11.2009 р., належним чином засвідчена копія якої містяться в матеріалах справи.

Відповідач належним чином свої зобов’язання щодо оплати послуг за Договором у встановлені строки не виконав та товар не оплатив.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Посилання відповідача на те, що відповідач згідно з актом приймання-передачі наданих послуг передав продукцію - книга «Іліада» в кількості 5000 примірників - Державному комітету телебачення та радіомовлення України, але кошти останнім не були сплачені, внаслідок чого відповідач не має можливості розрахуватись з позивачем, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відносини, що виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, а тому суд відзначає, що після підписання відповідачем договору № 83 від 12.11.2009 р. у нього виникли безумовні зобов’язання виконання умов договору.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 191325,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 1721,92 грн., три проценти річних становлять 3176,52 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Чинним господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше, ніж за півроку, і цей строк є присікальним.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку, неналежного виконання чи несвоєчасного виконання однією зі сторін своїх зобов’язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, від суми простроченого зобов’язання.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, з нього на підставі п. 7.3 Договору підлягає стягненню пеня. У той же час, суд не погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем, оскільки останнім здійснено нарахування за період, що перевищує шість місяців (202 дні).

За розрахунком, здійсненим судом, пеня підлягає нарахування у розмірі 19557,08 грн. (191325,00 грн. х 182 дні : 365 днів х 20,5% : 100:%).

У стягненні 2149,13 грн. пені судом відмовлено.

Суд приймає розрахунок заборгованості, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення 191325,00 грн. основного боргу, 3176,52 грн. трьох процентів річних, 1721,92 грн. інфляційних та 19557,08 грн. пені. У стягненні 2149,13 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2157,81 грн. державного мита та 233,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Епсілон»(04078, м. Київ, вул. Білицька, 13а, рахунок 2600530615 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 14299273) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок 260093000101 у ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980, код 22891092) 191325,00 грн. основного боргу, 1721,92 грн. інфляційних збитків, 19557,08 грн. пені, 3176,52 грн. трьох процентів річних, 2157,81 грн. державного мита та 233,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.