Рішення № 10672039, 07.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/39007.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Авто-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київнафтабуд»про стягнення 89485,06 грн., за участю представників позивача –Гаврилової В.А., довіреність №б/н від 10.02.2009 року, відповідача - не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 84994,34 грн. основного боргу, 1397,16 грн. пені, 3086,56 грн. інфляційних втрат, 7,00 грн. 3% річних, а загалом 89485,06 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором купівлі –продажу № 92-08/7 від 10.09.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.06.2009 року.

У судовому засіданні 28.04.2010 року оголошувалася перерва на 03.06.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Авто-Транс»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київнафтабуд»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 92-08/7, за умовами якого продавець зобов’язується продати, а покупець –прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, зокрема: бензин марок –А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, ДТ, паливо пічне побутове та ін. (товар).

Даний договір набирає чинності підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 31 грудня 2008 р., а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору продавець здійснює поставку товару партіями, узгодженими між сторонами за кількістю ціною та асортиментом. Найменування, кількість, ціна товару, зазначаються покупцем у заявці, яка є підставою для оформлення продавцем рахунку-фактури.

Згідно п. 4.1 договору покупець здійснює оплату товару на рахунок продавця у розмірі 100% виставленої в рахунку-фактурі вартості товару до кінця робочого дня, в якому було виписано рахунок-фактуру, якщо інше не встановлено додатковою угодою.

18.11.2008 року позивач отримав від відповідача заявку стосовно поставки дизельного палива марки ЕН 590 (сорт Ф) в обсязі 19905 літрів з відстрочкою платежу до 25.11.2008 року.

На виконання умов договору та на підставі вищевказаної заявки позивач передав відповідачу товар на суму 84994,34 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001532 від 19.11.2008 року на суму 84994,34 грн.

Проте, відповідач за поставлений на суму 84994,34 грн. товар не розрахувався, і має заборгованість перед позивачем у сумі 84994,34 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки заборгованості від 08.12.2008 року.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з передачі товару за спірним договором, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 84994,34 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за отриманий товар в сумі 84994,34 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3086,54 грн. інфляційної складової боргу, 2017,98 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 5.1 договору за порушення умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв’язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 1397,16 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені у розмірі 1397,16 грн. які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати отриманого товару вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 894,85 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київнафтабуд»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код 33156083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Авто-Транс»(08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Промислова, буд. 59, код 35752537) 84 994 (вісімдесят чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 34 коп. основного боргу, 1 397 (одну тисячу триста дев’яносто сім) грн. 16 коп. пені, 7 (сім) грн. 00 коп. 3% річних, 3086 (три тисячі вісімдесят шість) грн. 56 коп. інфляційної складової боргу, 894 (вісімсот дев’яносто чотири) грн. 85 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           С.Чебикіна