Ухвала суду № 10671718, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 32/29305.08.10 За позовом Кхалілі Сохраба до 1. Шокрі Шахрама 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ" про відшкодування шкоди за невиконання зобов’язання у сумі 79 257 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Середа А.В. –предст.,

Від відповідачів 1. Шахрам Шокрі,

2. Вітровчак В., Начичко В.О. –предст.

Обставини справи:

Кхалілі Сохраб, підданий Великобританії, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Шокрі Шахрама, громадянина Ірану, та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ" про стягнення з відповідачів солідарно 79 257 грн. та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання Шокрі Шахрамом своїх зобов’язань, оформлених розпискою, зі сплати грошової суми в розмірі 10 000 доларів США у випадку виходу Кхалілі Сохраба зі складу засновників ТОВ "АРХ", чим позивачу спричинено збитки на суму 10 000 доларів США, що складає 79 257 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ на 21.05.2010.

Позивач також стверджує, що даний спір є корпоративним, оскільки виник між колишнім учасником товариства та товариством, а також одним з його теперішніх учасників.

Відповідач-1 позовні вимоги заперечує, вказуючи, що не брав на себе зобов’язання зі сплати Кхалілі Сохрабу 10 000 доларів США, розписку, на яку посилається позивач, ніколи не підписував і вперше її бачить.

Відповідач-2 позовні вимоги заперечує, вказуючи, що даний спір не є корпоративним, оскільки не пов'язаний із здійсненням управління корпоративним утворенням або веденням його справ. Відповідач-2 також зазначив, що Шокрі Шахрам не укладав з позивачем ніяких правочинів, розписку, на яку посилається позивач, ніколи не підписував і вперше її бачить.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "АРХ" (код ЄДРПОУ 33643733) зареєстроване 25.07.2005. Згідно зі статутом, затвердженим зборами засновників, протокол № 1 від 18.07.2005, та зареєстрованим 25.07.2005 державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, учасниками ТОВ "АРХ" на момент його реєстрації були Кхалілі Сохраб, підданий Великобританії, та Шокрі Шахрама, громадянин Ірану, що мали рівні частки по 50 % статутного капіталу.

22.05.2009 Кхалілі Сохраб звернувся до ТОВ "АРХ" із нотаріально посвідченою заявою про свій вихід зі складу учасників ТОВ "АРХ", в якій просив вважати за таке, що з 21.05.2009 Кхалілі Сохраб фактично перестав приймати участь в діяльності ТОВ "АРХ" як його учасник, та повідомив, що не має претензій майнового, фінансового та іншого характеру до ТОВ "АРХ".

22 травня 2009 загальними зборами учасників ТОВ "АРХ" було розглянуте питання про вихід зі складу учасників Кхалілі Сохраба та про надання згоди на поступку частки статутного капіталу в розмірі 50% від Кхалілі Сохраб до Шокрі Шахрам, а також про розподіл статутного капіталу та про затвердження статуту товариства в новій редакції.

Статутом ТОВ "АРХ" в редакції, зареєстрованій 25.07.2005, передбачалося право учасника продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства або третім особам (п. 5.1 статуту).

Обґрунтовуючи свої майнові вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 79 257 грн., позивач посилається на укладання з учасником ТОВ "АРХ" Шокрі Шахрамом правочину у вигляді розписки про сплату Шокрі Шахрамом Кхалілі Сохрабу грошової суми у розмірі 10 000 американських доларів у випадку виходу Кхалілі Сохраба із складу учасників ТОВ "АРХ".

Із суті заявлених вимог вбачається, що позовна вимога є вимогою про стягнення заборгованості по правочину уступки частки статутного капіталу ТОВ "АРХ".

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Підвідомчість справ господарським судам визначається відповідно до положень ст. 12 ГПК України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як визначено у ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Визначення майнових прав міститься у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно із статтею 3 цього Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, корпоративні права є різновидом майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть передаватися окремо від майна.

Згідно зі статтею 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством.

Перехід права власності на майно оформлюється документом згідно з вимогами глави 24 ЦК України "Набуття права власності".

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи визначається статтею 147 Цивільного кодексу України.

Враховуючи норми глав 24, 54, 55 ЦК України, це може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вказав, що у зв’язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов’язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами ст. 1 ГПК, тобто з урахуванням суб’єктного складу учасників спору.

Позов про стягнення заборгованості за правочином, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням правочину, по своїй правовій природі є передбачений ст. 392 ЦК України спосіб захисту майнового права.

За таких обставин, майновий спір про стягнення з фізичної особи Шокрі Шахрама та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ" солідарно 79 257 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням Шокрі Шахрамом своїх зобов’язань, оформлених розпискою, зі сплати грошової суми в розмірі 10 000 доларів США, за позовом фізичної особи Кхалілі Сохраба не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суддя О.О. Хрипун