Рішення № 10671049, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/17702.07.10 За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-Сервіс"

про стягнення 12 562,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача:           Калінчук В.В. –предст. за довір. №044/24-47від 12.01.2010р.;

від відповідача:           не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-Сервіс про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків за користування житловим приміщенням поза строком дії договору оренди житлового приміщення №3877 від 07.10.2005р. у розмірі 12 562,00 грн., з яких: 6409,11 грн. –матеріальні збитки, 6152,89 грн. - неустойка, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2010р. порушено провадження у справі №35/177 розгляд справи призначено на 21.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/177 від 21.04.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.05.2010р.

          25.05.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальних збитків за користування житловим приміщенням поза строком дії договору оренди житлового приміщення №3877 від 07.10.2005р. у розмірі 13646,87 грн., з яких: 4794,79 грн. –матеріальні збитки, 8852,08 грн. –неустойка.

25.05.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у звґязку з перебуванням представника останнього у щорічній відпустці.

          Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/177 від 02.04.2010р.

          Представник позивача заперечував проти вищезазначеного клопотання відповідача та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю; підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив суд задовольнити позов.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на 16.06.2010р.

          16.06.2010р. представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

          У судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позов.

          24.06.2010р. відповідач подав до канцелярії суду доповнення до відзиву.

          Для дослідження доказів наданих сторонами, суд ви рішив оголосити перерву у судовому засіданні до 30.06.2010р.

          30.06.2010р. у судовому засіданні суд оголосив про подачу відповідачем доповнень до відзиву.

          Представник позивача просив суд оголосити перерву у судовому засіданні для підготовки заперечень щодо доповнень відповідача до відзиву.

          Суд задовольнив клопотання позивача та оголосив перерву у судовому засіданні до 02.07.2010р.

          02.07.2010р. представник позивача підтримав свої збільшені вимоги, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

          За згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну часини судового рішення.

          Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001р. № 2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»будинок № 10 по вул. Борщагівській закріплено за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.

Комунальне підприємство з утримання житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло –сервіс»(далі –відповідач) уклали договір оренди житлового приміщення від 07.10.2005р. № 3877.

Договір укладався на строк з 07.10.2005р. до 01.04.2006р.

У зв’язку з тим, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватися житловим приміщенням, відповідно до домовленості сторін договір було продовжено з 02.04.2006 до 25.09.2006, з 26.09.2006 до 21.03.2007, з 22.03.2007 до 14.09.2007, з 15.09.2007 до 10.03.2008.

Вказаний факт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2007 по справ № 35/279.

Зf умовами договору відповідачу було надано в орендне користування житлове приміщення загальною площею 42,6 кв.м. у будинку № 10 по вул. Борщагівській.

Строк дії договору закінчився 10.03.2008 р., про що листом № 044/24-2540 від 11.03.2008р. відповідачу повідомлялось засобами поштового зв’язку (повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.03.2008 № 04892275).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі закінчення строку договору орендар зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди орендодавцю.

Проте, в порушення умов договору відповідач займане приміщення не звільнив.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 12562,00 грн., а саме: 186409,11 грн. –матеріальних збитків, 6152,89 грн. - неустойки, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що не отримував листів від позивача, які б повідомляли про припинення договору оренди.

Представник позивача проти наведеного заперечив, про що надав докази у вигляді копії чеку, долученого судом до матеріалів справи.

Також відповідач заперечив проти вимог позивача про стягнення матеріальних збитків, оскільки згідно чинного законодавства позивач не зміг довести виникнення наведених збитків.

З доводами відповідача, щодо неправомірності вимоги стягнення матеріальних збитків, суд погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування майнової шкоди, необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина.

За відсутності хоча б одного з елементів такий вид цивільної відповідальності, як майнова шкода чи стягнення матеріальних збитків не застосовується.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивачем не були надані суду належні докази в обґрунтування позову в частині стягнення матеріальних збитків.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6409,11 грн. –боргу, є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

          В частині стягнення неустойки у розмірі 6152,89 грн., то суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

          Згідно ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки за користування річчю за час прострочення.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 125,62 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором найму (оренди) частково доведена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло –сервіс»(02094, м.Київ, проспект Гагаріна 14-А, код ЄДРПОУ 32772152) на користь Приватного Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м.Київ, вул. Оболонська 34, код ЄДРПОУ 31454734) 6152 (шість тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 89 коп. - неустойки, держмито в розмірі 61 (шістдесят одну)грн. 53 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 115 (сто п’ятнадцять) грн. 64 коп.

В частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 6409,11 грн. –відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є.Літвінова

Дата підписання повного тексту рішення: 02.08.2010.