Рішення № 10670587, 02.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10 Справа № 28/183/10

Суддя

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», Запорізька область, м.Бердянськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-1», Запорізька область, м.Бердянськ

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Тодоров І.П., довіреність №2 від 05.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Топаз-1»заборгованості за спожиту теплову енергію за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. у розмірі 6.532грн.76коп., 370грн.93коп. пені за порушення виконання умов договору, 54грн.30коп. 3% річних та 82грн.03коп. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010р. порушено провадження у справі №28/183/10, судове засідання призначено на 02.08.10р.

Представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

До початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшов відзив №41 від 24.07.2010р., відповідно до якого було зазначено, що сума боргу у розмірі 7040грн.02коп. сплачена, про що свідчить платіжне доручення №2020 від 23.07.2010р. На підставі чого, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені заявлених позовних вимог. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 23.01.2009р. між ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»(постачальник) та ТОВ «Топаз-1»(споживач) було укладено договір №454 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що Споживач зобов’язаний щомісячно сплачувати за отриману послугу не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір укладений строком з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

Після спливу строку дії зазначеного договору, 01.03.2010р. між цими сторонами був укладений ідентичний договір на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Позивач у період з грудня 2009р. по квітень 2010р. зобов’язання за договорами виконав в повному обсязі, про що були складені рахунки-акти виконаних робіт та відсутні акти-претензій з боку відповідача (п.2.2.4 договору).

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договорами строки, в повному обсязі не здійснив, сплатив лише 3000грн. (26.03.10р.–2000грн. та 27.04.2010р. –1000грн.), чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів, заборгованість за надані послуги за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. склала 6.532грн.76коп.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 6532грн.76коп.

В той же час, оцінивши надане до суду платіжне доручення (доказ погашення заборгованості), суд приходить до висновку, що належних доказів сплати заборгованості за квітень 2010р. у розмірі 667грн.88коп. суду не надано. Оскільки, в наданому відповідачем платіжному доручені №202 від 23.07.2010р. у графі призначення платежу зазначено - за опалення по рах. №454 від 31.01.10р., №454 від 28.02.10р., 3454 від 31.03.10р., №454 від 31.05.10р.

Отже, виходячи з наведеного, відповідач оплату заборгованості за надані послуги за квітень 2010р. не здійснив.

Таким чином, на момент розгляду справи наявна заборгованість за надані послуги з теплопостачання на підставі договору №454 від 01.03.10 за квітень 2010р. у розмірі 667грн.88коп.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 5.864грн.88коп. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Факт наявності заборгованості у розмірі 667грн.88коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 667грн.88коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання умов договору позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за період прострочення з 20.01.2010р. по 01.06.2010р. у розмірі 370грн.93коп. За порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 82грн.03коп. та 54грн.30коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на п.5.3.4 договору, ст.ст. 611,625 ЦК України.

Факт порушення виконання зобов’язань матеріалами справи доведений та не заперечується відповідачем.

В той же час, на день розгляду справи суду надані докази добровільної оплати відповідачем пред’явлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Оскільки відповідач розрахунок здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, провадження в цій частині (стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних) слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Посилання відповідача на той факт, що судові витрати слід покласти на позивача, оскільки останній не вжив заходів досудового врегулювання, судом до уваги не приймаються, оскільки ця обставина не звільняє відповідача (Споживача) від належного виконання умов договору. Крім того, чинне законодавство не передбачає обов’язкового досудового врегулювання спору, що виник між сторонами.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, п 1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-1»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Леваневського, 22, р/р 26007165151 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 23788663) на користь Закритого акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, р/р 260063337 в ЗОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 05541120) 667(шістсот шістдесят сім)грн.88коп. заборгованості за квітень 2010р. на підставі договору №454 від 01.03.2010р., 102(сто дві)грн. 00коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя О.В. Яцун