Рішення № 10670155, 04.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.10 р.                     Справа № 2/170                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” м. Дружківка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислове житлово-ремонтне підприємство” м. Дружківка

про стягнення заборгованості в розмірі 37369,24 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Дружківкатеполомережа” м. Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислове житлово-ремонтне підприємство” м. Дружківка про стягнення заборгованості в розмірі 37369,24грн. з яких 33809,68грн. – заборгованість за послуги з теплопостачання, 334,45грн. – 3% річних, 1850,49грн. – пеня, 1374,62грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 60 від 01.10.2006р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Представник відповідача у судовому засіданні не з’явився, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.07.2010р. № 02-62/19829.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2006р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислове житлово-ремонтне підприємство” (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 60, з протоколом розбіжностей.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов’язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку / розрахунковим способом. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.

Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. договору Оплата за послуги, що надаються Теплопостачальною організацією, проводиться Споживачем щомісячно, відповідно платіжних документів та наданих розрахунків теплових навантажень та Гкал з врахуванням фактичної середньомісячної температури та кількості годи роботи теплоспоживального обладнання в розрахунковому місяці в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно до п.6.4. договору якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії подана заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне, використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.5. договору).

Пунктом 7.2.3.договору визначено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію – пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2007р.

Пунктом 10.4. договору встановлено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано у зв’язку з чим за висновками суду, договір є діючим.

Згідно до матеріалів справи 15.10.2009р. об’єкт теплопостачання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписані з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з опалення позивачем виставлялися рахунки від 12.10.2009р. на суму 3638,52грн., від 23.11.2009р. на суму 6634,97грн., від 15.12.2009р. на суму 6634,97грн., від 10.01.2010р. на суму 6634,97грн., від 11.02.2010р. на суму 6634,97грн., від 09.03.2010р. на суму 6634,97грн., від 21.04.2010р. на суму 3096,31грн., а всього на загальну суму 39909,68грн.

Вказані рахунки були вручені відповідачу, що підтверджується відмітками про отримання на рахунках.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 6100,47грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином на час слухання справі за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 33809,21грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 33809,21грн. суду не представив, у зв’язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1850,49грн. за період з 15.11.2009р. по 15.03.2010р. на підставі п. 7.2.3. договору.

Як видно з розрахунку позивача останнім здійснено нарахування за подвійною обліковою ставкою, що є менше ніж 1% від суми боргу та правом позивача.

Проте, при нарахуванні пені позивачем не вірно визначено розмір облікової ставки, у зв’язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 1575,62грн., виходячи з облікової ставки 10,25%.

До того ж позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 334,45грн. за період з 15.11.2009р. по 15.03.2010р. та індекс інфляції в розмірі 1374,62грн. за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 334,45грн. та індексу інфляції в розмірі 1374,62грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислове житлово-ремонтне підприємство” м. Дружківка про стягнення 37369,24грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислове житлово-ремонтне підприємство” (84207, м. Дружківка, вул.. О. Кошового, 1а, п/р 26002301470982 у АК ПІБ, МФО 334334, ЄДРПОУ 25582534) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26006300001260 у АТ „Златобанк” у м. Донецьк, МФО 380612, ЄДРПОУ 26221744) в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” (84207, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39) суму боргу в розмірі 33809,68грн., 3% річних в розмірі 334,45грн., індекс інфляції в розмірі 1374,62грн., пеню в розмірі 1575,62грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 370,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 234,26грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя