Рішення № 1067001, 19.09.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2007 р. Справа № 47/354-07

вх. № 8919/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гужва М.І. за довіреністю від 18.01.2007р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат", м. Харків

до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Куп'янськ  

про стягнення 42474,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 40869,78грн., пені в розмірі 1385,17грн., суму 3% річних 219,12грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов*язань за договором №5 від 01.01.2007р. Крім того просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 424,74 грн. державного мита та 118,0грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 19.09.2007р. уточнену заяву в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 33469,78грн., у зв"язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 7400,00грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 5 від 01.01.2007р. строком дії до 31.12.2007р.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов"язується передати партіями згідно заявкам покупця товар, а покупець у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити його на умовах передбачених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відвантажив на адресу відповідача товар на підставі видаткових накладних, а саме № Аро-000115 від 17.01.2007р., № Аро-000118 від 17.01.2007р., № Аро-001004 від 27.03.2007р., № Аро-001005 від 27.03.2007р., № Аро-001006 від 27.03.2007р., № Аро-001062 від 30.03.2007р., № Аро-001063 від 30.03.2007р., № Аро-001065 від 30.03.2007р. Відповідач отримав товар, але його вартість сплатив лише частково.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви позивача сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 33469,78грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.2 договору № 5 від 01.01.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми боргу за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1385,17грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 219,12грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 424,74грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" (61004, м. Харків, вул. Примакова, 46, р/р26003700559102 в ХФ КБ "Експобанк" ХРУ м. Харкова, МФО 351964, код 30226021) основної заборгованості з урахуванням інфляційних у розмірі 33469,78грн., пені у розмірі 1385,17грн., 3% річних у розмірі 219,12грн., держмита у розмірі 424,74грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано19.09.2007р.

Суддя Светлічний Ю.В.