Постанова № 10668305, 15.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-17461/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Латишевій Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька

про визнання протиправними дій та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Петруніної Г.С., представника

від відповідача-1: Луганець І.І., представника

від відповідача-2: ?????

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо». З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просить :

встановити відсутність повноважень ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на проведення перевірки від 14 жовтня 2009р.;

визнати протиправними дії ДПІ у Калінінському районі м. Донецька по проведенню перевірки від 14 жовтня 2009р.;

визнати неправомірними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо реєстрації Акту перевірки;

скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.12.2009р. № 0011392304, винесене ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було без достатніх повноважень та протиправно проведено перевірку позивача, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва протиправно зареєстровано акт перевірки, який надійшов з м. Донецька.

Також позивач стверджує, що ним вівся електронний облік запасів продукції на місці реалізації, проте, при проведенні перевірки, особи, що проводили перевірку, не ознайомлювалися з даними обліку позивача. Невідповідність розміру готівки, виявленої в процесі проведення перевірки, сумі, зазначеній у звіті реєстратора розрахункових операцій, позивач також заперечує.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва (далі відповідач 1) позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. Відповідач 1 стверджує, що проведеною перевіркою було встановлено ряд порушень, допущені позивачем.

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька (далі відповідач -2) відзиву на позов не надала.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2009 року посадовими особами ДПІ у Калінінському районі м. Донецька в приміщення торговельного комплексу «Ельдорадо 032», розташованого за адресою - м. Донецьк, вул. Ілліча, 21, на підставі направлень № 937, 938, 939, 940 від 05.10.2009р. та плану-графіку на 4 квартал 2009 року було проведено перевірку ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо».

Судом вбачаються такими, що не підлягають задоволенню, вимоги позивача про визнання відсутності компетенції (повноважень) у ДПІ у Калінінському районі м.Донецька щодо проведення перевірки та протиправними дій по проведенню перевірки, оскільки зазначені права органів Державної податкової служби України прямо передбачені Законами України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, позивачем не наведено жодних посилань на конкретні дії відповідача 2, які, на думку позивача, слід визнати протиправними.

За результатами проведеної перевірки 14.10.2009р. було складено акт №0504/05/63/23/36483421, зареєстрований в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва 26.10.2009р. № 1119/26/50/23/36483471 та 13.12.2009р. № 1310/26/50/23/36483471 (далі акт перевірки).

Судом не вбачається порушень прав позивача у звязку з подвійною реєстрацією вказаного акта у відповідача 1. Крім того, позивачем не наведено жодних посилань на конкретні дії відповідача 1, які, на думку позивача, слід визнати протиправними.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 1 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.12.2009р. № 0011392304, яким, до товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо»(ідент.код 36483471), за порушення п.12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі статей 20,21,22 вказаного Закону було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 306593,50грн.

Судом вбачається, що неточне визначення назви позивача, викладене у зазначеному рішенні, зокрема, пропуск слів «Торгова компанія», не впливає на суть правовідносин, з огляду на наявність в рішення ідентифікаційного коду, який дозволяє точно визначити субєкта господарювання, до якого застосовано штрафні санкції.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стали висновки акту перевірки про порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 379,50 грн. За зазначене порушення до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 1897,50грн. (379, 50грн.* 5).

На підтвердження вказаного порушення особами, що проводили перевірку, було додано до акту перевірки акт інвентаризації наявності коштів, підписаний працівником позивача, та Z - звіт реєстратора розрахункових операцій.

Позивачем жодних посилань щодо спростування даних доказів не наведено.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 зазначеного Закону).

Отже, зазначеними нормами законодавства підставою відповідальності визначено невідповідність коштів на місці розрахунків, без зазначення джерела їх походження.

Оскільки невідповідність коштів матеріалами справи підтверджена, позивачем жодних посилань щодо можливого спростування даних обставин не наведено, в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також прийняття оспорюваного рішення мотивоване висновками акту перевірки про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали в тому, що вибірковою перевіркою було встановлено неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки, згідно відомості обліку товарних запасів, накладні на зазначений в відомості товар на момент перевірки не надані. Розмір санкцій, застосований до позивача за дане порушення склав 306 593,50грн. (152348 грн.* 2) .

На підтвердження обставини вчинення позивачем даного порушення до акту перевірки було додано відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків товарів.

На підтвердження даних обставин судом неодноразово направлялися запити до відповідача 2.

На виконання вимог суду ДПІ у Калінінському районі м.Донецька було надано пояснення, що вищезазначена відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків товарів була складена в присутності супервайзера-адміністратора ОСОБА_3, який разом з перевіряючими зняв фактичні залишки товару, які були наявні на господарській одиниці на момент проведення перевірки. Однак, на момент проведення перевірки будь-які прибуткові документи, які б свідчили про ведення обліку товарів за місцем їх реалізації, що зафіксовано у 2-х примірниках акту перевірки на загальну суму 152348 грн, згідно відомості були не надані (відсутні).

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті окремо. Дані аналітичних рахунків по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Позиція позивача полягає у тому, що під час перевірки не досліджувалися первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується рух товару. Позивачем надано первинні бухгалтерські документи, зокрема, накладні, якими підтверджується внутрішнє переміщення (в межах підприємства) та передача товарно матеріальних цінностей, зазначених у відомості (додатку до акту), позивачем до магазину.

Однак, як вбачається з пояснень відповідача 2, які були надані на вимогу суду, під час проведення перевірки первинні бухгалтерські документи, що можуть свідчити про будь-які прибуткові документи, які б свідчили про ведення обліку товарів за місцем їх реалізації, не надавались. В той же час, відповідачем 2 не було надано пояснень щодо витребовування документів під час проведення перевірки.

Згідно зі статтями 20 та 21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд доходить висновків, що диспозицією даних правових норм підставою для застосування штрафних санкцій передбачено або реалізацію товарів, які не було обліковано, або ведення такого обліку з порушенням, або не ведення взагалі.

Отже, зазначеними нормами передбачено допущення субєктом господарювання певної бездіяльності, тобто неведення обліку, а не відсутність документів на місці реалізації.

Нормами статті 3 Закону України України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивача зобовязано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Натомість, позивач посилався на те, що ним вівся облік товарів за місцем зберігання та реалізації в електронній формі, при цьому, накладні на рух товару зберігалися за місцезнаходженням філії, а не на місці реалізації товарів.

Згідно з абзацом 5 підпункту 2.3.2. пункту 2.3 розділу 2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Акт перевірки не містить переліку витребовуваних у позивача документів (п.4.4.), ні пояснень співробітників позивача щодо їх наявності, які мали бути відібрані перевіряючими.

Отже, невиконання особами, які проводили перевірку позивача, вимог п.п.2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»щодо необхідності витребовування пояснень та визначення переліку відсутніх документів, потягло за собою неможливість встановлення обставини наявності чи відсутності документів на момент проведення перевірки під час судового розгляду, та, відповідно, можливості встановлення відповідності фактичних залишків товарів даним бухгалтерського обліку на момент перевірки.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень, зокрема, не спростував обставину наявності первинних бухгалтерських документів у позивача, та відповідність фактичних залишків товару обліковим даним позивача.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0011392304 від 16.12.2009р. в частині застосування 304696грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.К. Каракашьян