Постанова № 10667846, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 червня 2010 року 12:20 №2а-15769/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: Білоус Миколи Петровича

від відповідача: Перепелюка Олега Вікторовича

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного підприємства «Рембуд БМП»

до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

провизнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2009 №0000342350/0 На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини четвертої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Рембуд БМП»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 15.05.2009 №0000342350/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 24502,00 грн. (у тому числі основний платіж 16 452,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 8050,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю донарахування податку на додану вартість, оскільки державна податкова інспекція помилково прийшла до висновку, що податкові накладні №00024 та №0032 виписані товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»всупереч чинному законодавству. Правочини, що відбувались між зазначеними товариствами були направлені на досягнення певних господарських результатів, а саме виконання певних ремонтних робіт. Факт визнання у судовому порядку недійсними установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»та подальше аналювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не тягне недійсність всіх здійснених господарських операцій та не позбавляє правового значення виданих за такими операціями податкових накладних. За посиланням позивача, на момент видачі податкових накладних особа була зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечив з посиланням на приписи статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких бухгалтерські та податкові документи, складені від імені товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»по взаємовідносинам з приватним підприємством «Рембуд БМП»є недійсними внаслідок їх нікчемності, та повідомив, що позивачем порушено вимоги підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтвердженні відповідними податковими накладними.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільскому районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Рембуд БМП»з питань правових відносин товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»за період з 21.05.2007 по 21.03.2008.

Перевіркою встановлено, що приватним підприємством «Рембуд БМП» укладено договір з товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»від 04.02.2008 № 4С, згідно якого приватне підприємство «Рембуд БМП»(Генпідрядник) доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»(Субпідрядник) зобов'язується виконати роботи по ремонту приміщень 5-го поверху культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал», що знаходиться з адресою: вулиця Січневого повстання, 28-30 у місті Києві.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»виконано субпідрядні роботи, на що виписано акт виконаних робіт від 31.03.2008 №1 та видано податкову накладну від 31.03.2008 №00024.

Зазначену податкову накладну включено до реєстру придбання товарів (робіт, послуг) приватного підприємства «Рембуд БМП»за І квартал 2008 року у сумі податку на додану вартість 14 684,80 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що приватним підприємством «Рембуд БМП»укладено договір з товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»від 21.03.2008 №5С, згідно якого приватне підприємство «Рембуд БМП»(Генпідрядник) доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»(Субпідрядник) зобов'язується виконати додаткові роботи по ремонту приміщень 5-го поверху культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецьки арсенал», що знаходиться з адресою: вулиця Січневого повстання, 28-30 у місті Києві.

На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»виконано субпідрядні роботи, на що виписано акт виконаних робіт від 25.04.2008 №2 та видано податкову накладну від 25.04.2008 №0032.

Зазначену податкову накладну включено до реєстрів придбання товарів (робіт, послуг) приватним підприємством «Рембуд БМП»за II квартал 2008 року у сумі податку на додану вартість 1 666,67 грн.

За отримані товари (послуги) приватне підприємство «Рембуд БМП» перерахувало кошти в розмірі 82 257,33 грн. (податку на додану вартість 16 451,47 грн.).

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Такий висновок зроблено відповідачем на підставі того, що згідно з рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008 у справі №2а-184 визнано недійсними свідоцтво та статут товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн»з дати їх державної реєстрації, тобто з 03.05.2007, визнано недійсною реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн» платником податку на додану вартість (свідоцтво №100049125 від 21.05.2007) від дати внесення до реєстру платників податків на додану вартість, тобто від 21.05.2007.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.04.2009 №75/23-504/32710028 та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2009 №0000342350/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 24502,00 грн. (у тому числі основний платіж 16 452,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 8050,00 грн.).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з приписами підпункту 7.4.5 пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підставою для висновків щодо недійсності податкових накладних №00024 та №0032 виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн», стала постанова Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008 по справі №2а-184. Крім того, актом державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 17.09.2008 №2204 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість від 21.05.2007 №100041925, датою анулювання є 21.05.2007.

Разом з тим, державною податковою інспекцією не наведено суду доказів, що підтверджують скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн»на час вчинення відповідних правочинів, доказів щодо невиконання договірних обовязків між сторонами та несплати податку на додану вартість позивачем в ціні послуг, невідповідність податкових та бухгалтерських документів вимогам закону тощо.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

До контрагента особи, зареєстрованої з порушенням вимог чинного законодавства, за змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»не можуть застосовуватися негативні публічно-правові наслідки, коли він не знав, що відомості про таку особу, внесені до Єдиного державного реєстру, є недостовірними.

Чинне законодавство не зобовязує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за угодами.

За наведених обставин та правових норм, постанова Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008 по справі №2а-184 не може бути достатньою підставою для визнання недійсними вчинених приватним підприємством «Рембуд БМП»з товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»юридично значимих дій, з огляду на дату іі прийняття.

Так, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно пункту 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, покупець не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства продавця.

При визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість слід керуватися нормами Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон), враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Висновки акту перевірки свідчать про реальне здійснення господарських операцій.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Невідповідність податкових накладних зазначеним приписам Закону органом державної податкової служби не наведено.

Постанова Святошинського районного суду міста Києва від 03.09.2008, згідно з якою визнано недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн», не може мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на господарські правовідносини, що виникли між позивачем та цим товариством до прийняття та набрання чинності даною постановою, оскільки предметом розгляду в районному суді не було здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»господарських операцій. Зокрема, Святошинським районним судом містаКиєва не встановлено наявність протиправного умислу у товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»на укладення договорів субпідряду, як угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Визнання недійсними установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»та подальше анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з моменту проведення державної реєстрації автоматично не тягне за собою недійсності податкових накладних, та не позбавляє правового значення складених податкових накладних, актів приймання виконаних робіт. (Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26.09.2006 №21-358во06|06/54 «Про визнання недійсним рішення ДПІ»).

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією не наведено суду доказів, що підтверджують скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ-Метапродакшн»на час вчинення відповідних правочинів, доказів щодо невиконання договірних обовязків між сторонами та несплати податку на додану вартість позивачем в ціні послуг, невідповідність податкових та бухгалтерських документів вимогам закону тощо. А тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 15.05.2009 №0000342350/0.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Постанову виготовлено в повному обсязі 18 червня 2010 року