Постанова № 10667827, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-12544/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Мостовій Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про Скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №003392330

за участю представників сторін:

від позивача: Лементарчук Т. В.

від відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»(надалі-ТОВ «Суматра ЛТД», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №003392330 (з врахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування позову позивачем було зазначено, що прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №003392330 за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»підлягає скасуванню, оскільки вважає, що в ході проведення перевірки податковими інспекторами було порушено п.2.3.2 та 2.3.3 Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме: в акті не перераховано перелік документів, що підтверджують факт порушення, не надано додатку з переліком товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що позивачем порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме, позивачем проводилась реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 37266,90 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на підставі направлення №216/23-8 від 24.06.2009 року проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Суматра ЛТД»(ідентифікаційний код 21591206), а саме: магазину «Космо», розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. Ковальська,3 з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 24.06.2009р. №006296.

Перевіркою встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме зроблено висновки про реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку згідно Додатку 3 до вищезазначеного акту перевірки на суму 37266,90 грн.

На підставі зазначеного акта, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009р. № 0003392330 у розмірі 74533,80 грн.

Позивач зазначає, що у звязку з тим, що до акту перевірки не було додано Додатку 3, то, на його думку, це необхідно розцінювати як ненадання позивачу акту перевірки в повному обсязі, що є порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року.

Як вбачається з наданих пояснень Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, відсутність підпису в Додатку 3 (відомості) керуючої магазином «Космо», розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. Ковальська,3, що належить ТОВ «Суматра ЛТД»ОСОБА_2 пояснюється тим, що вона відмовилась від підписання відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей). Проте, керуюча магазином ОСОБА_2 ознайомлена з актом перевірки від 24.06.2009 року, в якому зазначено, що в магазині «Космо», розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. Ковальська,3 на момент проведення перевірки проводилася реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на суму 37266,90 грн., про що свідчить її підпис та підпис продавця ОСОБА_3

Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області також зазначила, що оскільки нормативними документами не встановлено складання додатків до матеріалів перевірки в рукописному варіанті та зважаючи на чималий обсяг запасів (товарно-матеріальних цінностей) і для забезпечення уникнення помилок при підрахунку вартості товарно-матеріальних цінностей, а також для подальшої читабельності найменувань продукції, що вказана у Додатку 3 (відомості), даний Додаток 3 складений у електронному вигляді.

Як вбачається з Додатку 3 до акту перевірки від 24.06.2009р. №006296 сума товарів, які не обліковані у встановленому Законом порядку, становить 37266,90 грн.

Відповідно до зазначених положень Закону, штрафні санкції позивачу було розраховано таким чином: 2*37266,90 грн.=74533,80 грн.

Слід зазначити, що позивачем фактично не надано пояснень по суті вчиненого ним порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо реалізації позивачем товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку.

Позивач, як підставу скасування оскаржуваного рішення відповідача, зазначає порушення останнім порядку складення Додатку 3 до акту перевірки.

Суд зазначає, що порушення, вчинені особами під час проведення перевірки та складання відповідного акту, самі по собі не можуть бути підставою скасування рішення, прийнятого на підставі фактів, що встановлені такою перевіркою.

Судом не встановлено, що порушення, на які посилається позивач, призвели до постановлення неправильного (невірного) рішення.

Згідно з нормами «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3).

Отже, висновки акту перевірки є службовим документом, носієм доказової інформації, проте акт не може бути визнаний рішенням чи дією субєкта владних повноважень.

Таким чином, саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №003392330 покладає обовязок на позивача сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 74533,80 грн.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №003392330 прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавство України.

Оскільки спір вирішено на користь сторони - субєкта владних повноважень, а також за відсутності з боку позивача судових витрат, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати, згідно положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І. П. Васильченко Дата підписання та складення постанови в повному обсязі 06.07.2010 р.