Постанова № 10667545, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2010 року 17:29 № 2а-3334/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житло ХХІ століття"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

проскасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 27.01.2010р. №28/15-2 та зобов'язання вчинити дії

За участю представників:

позивача :Назаренко С.В. (довіреність від 03.03.2010р.)

відповідача :Волинець Д.В. (довіреність 29.03.2010р.№5197/9/10-109)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 10.06.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло ХХІ століття»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування акту №28/15-2 від 27.01.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання внести до Реєстру запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання відновити реєстрацію як платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні 09.06.2010р. представник позивача подав уточнення позовних вимог та просить суд скасувати акт №28/15-2 від 27.01.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязати відновити реєстрацію як платника податку на додану вартість та зобовязати відповідача подати всі необхідні документи до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Житло ХХІ століття» платником податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість у відповідності до п. 2.2 ст. 2, п.п. 9.4 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР про що було видане свідоцтво від 25.02.2003р. №37618342. Вважає, що відповідач незаконно анулював реєстрацію ТОВ «Житло ХХІ століття»як платника податку на додану вартість з 27.01.2009р. шляхом прийняття акту №28/15-2 від 27.01.2009р. Таким чином, позивач посилається на порушення податковим органом вимог пп. «ґ»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та на відсутність жодних підстав для анулювання реєстрації в якості платника податку на додану вартість, оскільки податковим органом не вірно визначено дванадцять послідовних податкових місяців та не враховано подану 19.01.2010р. податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Відповідач проти позову заперечує, та вважає, що складений ДПІ у Печерському районі м. Києва Акт №28/15-2 від 27.01.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість правомірним, оскільки встановлено, що ТОВ «Житло ХХІ століття»подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.12.2008р. по 01.12.2009р. з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та не має за останні дванадцять послідовних податкових місяців оподатковуваних операцій. В наданих суду запереченнях відповідач посилається п.п. “г” пункту 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло ХХІ століття»(код ЄДРПОУ 32159193) адреса реєстрації: м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 3, згідно п.п. 2.2 ст. 2, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва видане свідоцтво №37618342, початок дії якого 25.02.2003 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 321591926554.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Житло ХХІ століття»на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2008 року листопад 2009 року та встановлено подання декларацій (податкових розрахунків) рядок 5.1 яких свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, про що складено Довідку від 27.01.10р. №47/15-2.

Відповідно до Розпорядження Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 15.01.2010р. №2-Р (із змінами і доповненнями) була створена комісія, якою встановлено, що ТОВ «Житло ХХІ століття», зареєстроване як платник податку на додану вартість, подає декларації (податкові розрахунки) з ПДВ протягом періоду з 01.12.2008р. по 01.12.2009р. з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять послідовних податкових місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 грн., що зафіксовано в Довідці невиїзної перевірки №47/15-2 від 27.01.10р., про що був складений Акт від 27.01.2010 р. № 28/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Житло ХХІ століття».

На підставі перелічених документів комісією встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п. «ґ»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»за №168/97 від 03.04.97р. із змінами та доповненнями.

У звязку з цим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 27.01.2010р. та зобовязала позивача повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Позивач не погоджується з висновками акту №28/15-2 від 27.01.2010р., оскільки важає, що останнім звітним періодом слід вважати грудень 2009 року, а останній термін подачі податкової декларації 20 січня 2010р. Так, 19.01.2010р. позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в якій відображено проведення оподатковуваної операції за грудень місяць 2009 року на суму 1 250 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до 1.3 ст. 1 Закону, платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Як встановлює п. 2.1, 2.2 та п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

У статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Згідно з п.п. 25.2.1 п. 25 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.00р. №79, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів, зокрема, документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку па додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт „в" пункту 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР).

Підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначені в п.9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 Наказу ДПА Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання від 30.05.1997 № 166 у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону №168/97-ВР та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміну "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п. 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно із п 5.7 Наказу № 166 до розділу ІІ "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону № 168/97-ВР, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Отже, висновок про наявність або відсутність у платника податку на додану вартість оподатковуваних поставок робиться на підставі аналізу рядків 1-5 декларації.

З аналізу зазначених норм вбачається, що порушення пп. «г»п. 9.8 ст. 9 Закону №168/97-ВР має місце у випадку встановлення факту подання декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців.

Так судом враховано, що в рядках 1-5 декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ «Житло XXI століття»за період грудень 2008 року листопад 2009р. будь-які суми відсутні, що свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців.

Посилання позивача на факт подання 19.01.2010р. до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року з визначенням обсягу оподаткованих операції на суму 1 250 грн. не може бути підставою для скасування акту №28/15-2 від 27.01.2010р., оскільки не спростовує факт відсутності у платника податку на додану вартість оподатковуваних поставок протягом періоду грудень 2008 року листопад 2009р.

Доводи позивача про те, що 02.02.2010 р. ним було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що свідчить про здійснення оподаткованих поставок, не приймається до уваги судом, оскільки його подано вже після прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача. Викладеними в акті №28/15-2 від 27.01.2010р. щодо наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Житло ХХІ століття»передбачених пп. «г»п. 9.8 ст. 9 закону №168/97-ВР.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази правомірності прийнятого ним рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло ХХІ століття» задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович