Постанова № 10666992, 17.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2010 року <Час проголошення >№ 2а-6520/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Агроспецсервіс»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002282305 від 25.02.2009, визнати неправомірним та скасувати рішення ДПА України №5205/6/25-04-15 від 04.06.2009 про результати розгляду скарги.

У подальшому представник позивача уточнив свої позовні вимоги, з урахуванням чого просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002282305 від 25.02.2009.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав та подав письмові заперечення, у яких проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.02.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.02.2009 ДПІ у Шевченківському районі міста Києва за результатами проведеної перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ДП «Агроспецсервіс»було складено Акт перевірки №0207/26/59/23/34532280 (далі Акт перевірки), у якому зафіксовано, зокрема, порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внаслідок надання побутових послуг та послуг з оренди без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа.

25.02.2009 на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі міста Києва відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було прийнято рішення №0002282305 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 141 225, 00 грн. у звязку з порушенням позивачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як видно з Акту перевірки та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, з ДП «Агроспецсервіс»було надано побутові послуги та послуги з оренди без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа на загальну суму 28 245, 00 грн., у тому числі: згідно з прибутковим касовим ордером №1042 від 03.12.2008 від ВГО «Звичаєва громада українських козаків»було прийнято 4000, 00 грн. за оренду актового залу, за прибутковим касовим ордером № 6 від фізичної особи-субєкта підприємницької діяльності було отримано 9000,00 грн. за зберігання обладнання, відповідно до вибірки з журналу ордерів № 1 за період з 31.07.2008 по 12.02.2009 було надано перукарські послуги на загальну суму 15 245,00 грн.

Судом не береться до уваги твердження позивача про порушення відповідачем п. 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»під час прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Водночас, згідно з п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за № 680/6968, підприємство громадського харчування - заклад /сукупність закладів/, який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку, тоді як заклад громадського харчування - організаційно-структурна статистична одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари.

Як видно з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДП «Агроспецсервіс»здійснює, зокрема, діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними та іншими напоями (вид за КВЕД 52.25.0), а також діяльність їдалень (вид за КВЕД 55.51.0), а п.п. 2.2.10, 2.2.16, 2.2.18 Статуту позивача передбачено, що одними з основних напрямків діяльності ДП«Агроспецсервіс»є купівля-продаж промислових та продовольчих товарів, організація громадського харчування, діяльність кафе, барів, ресторанів, відкриття магазинів, салонів, виставкових залів.

Таким чином, враховуючи, що у структурі ДП «Агроспецсервіс»діють заклади громадського харчування, суд приходить до висновку, що ДП «Агроспецсервіс»є підприємством громадського харчування в розумінні п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування та п. 1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), затвердженого наказом Держстандарту №822 від 30.12.1997, який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами) в Україні. Враховуючи наведене, підприємства торгівлі та громадського харчування при наданні послуг, у тому числі зі здавання в оренду приміщень, повинні проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або у безготівковій формі через установи банків. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, розясненнями ДПА України, які містяться у листі №12867/6/23-8019 від 21.12.2005.

Згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

З аналізу викладених норм вбачається, що фінансова санкція за порушення вимог п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва при прийнятті рішення №0002282305 від 25.02.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за надання побутових послуг та послуг з оренди без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа, було дотримано вимог ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне рішення №0002282305 від 25.02.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державному підприємству «Агроспецсервіс»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяК.С. Пащенко