Постанова № 10666720, 04.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3590/09/2370 04.08.2010 р. м. Черкаси

12 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Левенець А.М. (за довіреністю),

відповідача ОСОБА_2 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Черкаси звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 350453 грн. 26 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та обґрунтуваннях до позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині стягнення податкового боргу по податку на додану вартість, визначеному податковим повідомленням рішенням за несвоєчасне подання податкових декларацій в розмірі 170 грн., податкового боргу по збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 20 грн. 09 коп. та 1 грн. 53 коп. пені, усього на загальну суму 191 грн. 62 коп. В частині стягнення податкового боргу згідно податкових повідомлень рішень, винесених на підставі акта перевірки №171/17-028 від 29.08.2008 року відповідач просив суд відмовити з підстав викладених у запереченнях, наданих в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець 14.11.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 229012 грн. 45 коп., по податку з доходів фізичних осіб в сумі 121419 грн. 19 коп., по збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 20 грн. 09 коп. та 1 грн. 53 коп. пені.

Відповідач є платником податку на додану вартість (ПДВ) на підставі пункту 1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, тобто особою, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Співробітниками ДПІ у м. Черкаси проведено планову документальну перевірку фінансово господарської діяльності відповідача з врахуванням вимог ст.111 Закону України «Про державну службу в Україні»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування №171/17-028 від 29.08.2008 року.

Перевіркою було встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»було занижено суму оподатковуваного доходу на загальну суму (без ПДВ): у 2006 році в розмірі 480122 грн. 61 коп., у 2007 році 394384 грн. 64 коп., у звязку із включенням до складу валових витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів (запасні частини, ремонтні роботи) одночасно із відсутністю відомостей про наявність власних основних засобів у відповідача.

Також перевіркою встановлено, що відповідач в порушення вимог п.4.1 ст.4 та пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не включив до бази оподаткування кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок платника як оплата за надані товари (роботи, послуги) на суму 111421 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 18570 грн. та вартість відвантажених товарів (робіт, послуг), згідно наданих для перевірки реєстрів виданих податкових накладних, на загальну суму ПДВ 598 грн.

Згідно акту перевірки №171/17-028 від 29.08.2008 року відповідач всупереч вимог пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» у вересні 2007 року на надані послуги по вантажним перевезенням за межами державного кордону України, які виконувались згідно укладених договорів іншими перевізниками застосовував нульову ставку податку на додану вартість, внаслідок чого було занижено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2007 року в розмірі 7825 грн.

Також в акті №171/17-028 від 29.08.2008 року зазначено, що відповідач в порушення вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив до податкового кредиту суми витрат по сплаті ПДВ не підтверджені на момент перевірки податковими накладними на загальну суму ПДВ 124065 грн.

Таким чином, згідно зазначеного акту перевіркою було встановлено порушення відповідачем п.п. 7.4.5 п.7.4 с.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

За результатами проведеної перевірки на підставі встановлених порушень 4 вересня 2008 року ДПІ в м. Черкаси прийнято податкові повідомлення - рішення № 003511702/1 та № 0003501702/0.

Згідно податкового повідомлення рішення 003511702/1 від 04.09.2008 року відповідачу визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 121573 грн. 64 коп.

Податковим повідомленням рішенням № 0003501702/0 від 04.09.2008 року відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 226587 грн., у тому числі основний платіж в розмірі 151058 грн. та 75529 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаних податкових повідомлень - рішень. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року, в задоволенні позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції м. Черкаси про скасування податкових повідомлень рішень відмовлено повністю.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також згідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року у справі №2а-2185/09/2370 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень судом встановлено, що за результатами розгляду первинної скарги відповідача ДПІ у м. Черкаси на підставі п. 6.1 Закону України «Про податок на додану вартість»прийнято рішення про збільшення суми податкового зобов'язання, визначеного в повідомленні рішенні №0003501702/0 від 04.09.2008 року, на суму 2347 грн. 50 коп., в тому числі 1565 грн. суми основного платежу та 782 грн. штрафних санкцій, в зв'язку з помилковим застосування позивачем нульової ставки ПДВ, згідно податкового повідомлення рішення № 0004571702/0 від 27.11.2008 року

Відповідно до акта про проведення невиїзної (документальної) перевірки несвоєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість №8757/17-111 від 24.12.2008 року перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем не подано декларацію по ПДВ за листопад 2008 року.

На підставі вказаного акта та згідно з п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем визначено відповідачу суму штрафних санкцій, про що ДПІ у м. Черкаси винесено податкове повідомлення рішення № 0061061701/0 від 25.12.2008 року в розмірі 170 грн.

Вказане рішення було одержано відповідачем 05.01.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення №1473774.

Крім того, суд зазначає, що відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаного податкового повідомлення рішення суду надано не було.

Згідно акта №7753/17-111 від 28.11.2008 року перевіркою своєчасності сплати податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього середовища відповідачем встановлено, що відповідачем всупереч вимог п.10 Порядку встановлення нормативного збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ №303 від 01.03.1999 року порушено термін сплати податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього середовища по строку сплати, внаслідок чого податковим повідомленням рішенням №0049131701/0 від 28.11.2008 року відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 95 грн. 82 коп.

Вказане рішення було одержано відповідачем 05.12.2008 року, що підтверджується копією поштового повідомлення №1474878.

Крім того, суд зазначає, що відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаного податкового повідомлення рішення суду надано не було.

Заборгованість по пені в сумі 1 грн. 53 коп. виникла внаслідок нарахувань пені на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, узгоджена, проте сплачена частково та з урахуванням часткової сплати та переплати складає 350453 грн. 26 коп. (121573 грн. 64 коп. (згідно рішення №0003511702/0 від 04.09.2008 року) 92 грн. 80 коп. (переплата станом на 11.12.2008 року) 61 грн. 65 коп. (зменшено самостійно відповідачем) + 226587 грн. (згідно рішення №0003501702/0 від 04.09.2008 року) + 2347 грн. 50 коп. (згідно рішення №0004571702/0 від 27.11.2008 року) + 170 грн. (згідно рішення №0061061701/0 від 25.12.2008 року) 92 грн. 05 коп. (сума переплати) + 95 грн. 82 коп. (згідно рішення №0049131701/0 від 28.11.2008 року) 75 грн. 73 коп. (сума переплати) + 1 грн. 53 коп. (пені).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/5393 від 19.12.2008 року та другу податкову вимогу № 2/561 від 29.01.2009 року.

Вказані податкові вимоги були одержані відповідачем 25.12.2008 року та 16.02.2009 року, відповідно, що підтверджується копіями поштових повідомлень № 15007556 та № 9167220.

В звязку з несплатою у встановлені строки податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава № 8329193 від 25.12.2008 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадках, визначених пунктом "з" статті 5 цього Декрету, оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Прибуток, отриманий громадянином від операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений за результатами звітного року, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу.

Згідно додатку 7 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції Українивід 21 квітня 1993 р. № 12та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за № 64 фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з деякими особливостями.

Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком. Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

До складу витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Підпунктом 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України та поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, за межами державного кордону України.

Якщо поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи з міжнародних відправлень здійснюється у вигляді продажу квитків, інших проїзних документів, укладення брокерських, агентських, комісійних чи інших договорів (рахунків) з посередниками або довіреними особами, то винагорода таких осіб оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті, тобто оподатковується за ставкою 20%.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону визначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно пп.17.1.3 п.17.1 цієї статті, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Згідно даних ДПІ у м. Черкаси податковий борг у сумі 350453 грн. 26 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг у сумі 350453 (триста пятдесят тисяч чотириста пятдесят три) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено в повному обсязі 6 серпня 2010 року.

Головуючий С.О. Кульчицький