Рішення № 106658895, 03.10.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1038/22

пр.№ 2/464/839/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2022 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої -судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Герасимович А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Альфа-Банк»,треті особи приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу Бригіда ВолодимирОлександрович,приватний виконавецьвиконавчого округуЛьвівської області ШелінськаЮлія Андріївнапро визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню ,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис вчинений 26.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрованим у реєстрі за №35738, таким що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу професійну допомогу. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.10.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу СазоновоюОленою Миколаївною було вчинено оспорюваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №35738, про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства ««Альфа-Банк», заборгованості у розмірі 143 270 грн. 47 коп. Вважає, що виданий нотаріусом виконавчий напис незаконним та безпідставним, розмір заборгованості по кредитному договору є спірним. Також, такий вчинено на підставі документів, які не передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою КМ України, в редакції, яка діяла на час його вчинення. А тому, даний виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, як з підстав порушення процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача. Просить позов задоволити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому позов заперечила, зазначивши, що відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості зазначеної в оспорюваному виконавчому написі. Позивачем у позові не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, заперечила позов з підстав зазначених у відзиві, просить справу розглядати у її відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда ВолодимирОлександрович в судове засідання не з`явився, проте подавклопотання пророзгляд справиу його відсутності.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна в судове засідання не з`явилася, проте подалаклопотання пророзгляд справиу її відсутності.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.10.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідоюВолодимиром Олександровичем буловчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №35738, про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства ««Альфа-Банк», заборгованості за договором кредиту № 500837857 від 18.08.2020 року у розмірі 142620, грн. 47 коп. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.05.2021 по 06.09.2021.

Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною, 09.12.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67838512 по виконанню вищевказаного виконавчого напису.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (далі-Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У Постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц висловлено позицію про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису .

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, щодо надання нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості зазначеної в оспорюваному виконавчому написі, з огляду на те, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Відтак, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Крім того, із змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався статями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін та яка набрала законної сили, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису №35738 від 26.10.2021 підстава для його вчинення, а саме п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» не була чинною, а відтак зазначена нотаріальна дія щодо вчинення виконавчого напису є незаконною.

З огляду на зазначені обставини, заважаючи на наявність даних про спірність суми заборгованості позивача перед відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вчинення виконавчого напису, а відтак такий не підлягає виконанню.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Згідно з ч.2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 18.02.2022, детальний опис робіт, з якого вбачається перелік виконаних адвокатом робіт, акт про виконання зобов`язань від

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує обсяг матеріалів справи, складність, обсяг та характер наданої допомоги, та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 6 000 грн.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. за подання позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

На підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 273, 280 282, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити. Визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округу БригідоюВолодимиром Олександровичем від 26.10.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером 35738 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути зАкціонерного товариства«Альфа-Банк», (місце знаходження м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992 грн. 40 коп. судового збору та 6 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: