Постанова № 10664604, 05.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2010 року Справа № 2а-1985/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання Попові М.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача Єфременко О.В. (довіреність від 01.04.2010 № 134)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Первомайського комунального автотранспортного підприємства про стягнення суми економічних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайського комунального автотранспортного підприємства про стягнення суми економічних санкцій.

В позовній заяві позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 01.02.2010 по 05.02.2010 у Первомайського комунального автотранспортного підприємства проводилась перевірка з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки складено акт від 05.02.2010 № 21. На підставі вказаного акта 05.02.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області винесено рішення від 16.02.2010 № 33 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

У звязку з тим, що сума економічних санкцій Первомайського комунального автотранспортного підприємства протягом десяти днів після надходження рішення від 16.02.2010 № 33 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не сплачена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в запереченні, позовні вимоги не визнав, просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Ухвалою від 19.04.2010 провадження по справі № 2а-1985/10/1270 було зупинено за клопотанням представника позивача до набрання законної сили постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2896/10/1270 за позовом Первомайського комунального автотранспортного підприємства до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій № 33 від 16.02.20010.

08.06.2010 справу № 2а-2806/10/1270 розглянуто, у задоволенні позову Первомайського комунального автотранспортного підприємства відмовлено, постанова набрала законної сили.

27.07.2010 ухвалою Луганського окружного адміністративного суду адміністративного суду провадження по справі поновлено.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем)є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:

- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, субєктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, субєктів господарювання обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення субєктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Абзацем першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної субєктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання субєктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обовязкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обовязкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

- застосування цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необгрунтовано одержана субєктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.

Під час проведення перевірки позивачем встановлено, що при нарахуванні плати за послуги з вивезення та поховання побутових відходів, вивезення рідких побутових відходів, затверджених рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 11.06.2008 № 323 та від 08.07.2008 3397, з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний рівень. В наслідок цього підприємством з 01.08.2009 по 31.12.2009 необґрунтовано одержана виручка в сумі 7650,89 грн. (а.с. 12 15).

Акт від 05.02.2010 № 21 підписаний та отриманий керівництвом Первомайського комунального автотранспортного підприємства без заперечень та зауважень. (а.с. 3 11).

На підставі акта перевірки від 05.02.2010 № 21 Державною інспекцію з контролю за цінами в Луганській області 16 лютого 2010 року винесено рішення за № 33 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 15301,78 грн. та вилучення у Первомайського комунального автотранспортного підприємства суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 7650,89 грн. (арк. справи 16).

Рішення від 16.02.2010 № 33 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін отримано відповідачем 22.02.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Відповідачем у справі - Первомайським комунальним автотранспортним підприємством рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 16 лютого 2010 року № 33 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін оскаржувалось у судовому порядку, однак, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 у справі № 2а-2806/10/1270 у задоволенні позовних вимог Первомайського комунального автотранспортного підприємства відмовлено, постанова в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, постановою суду від 08.06.2010 у справі № 2а-2806/10/1270 встановлено законність рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 16 лютого 2010 року № 33 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 22962,67 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до абз. 3 п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з Первомайського комунального автотранспортного підприємства (ідентифікаційний код 20160970, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Партизан, буд. 1а) в доход Державного бюджету України (р/р 31112106700054, одержувач Державний бюджет м. Первомайськ, код 24053509, МФО 804013, код платежу 21081100) економічні санкції в сумі 22952,67 грн. (двадцять дві тисячі девятсот пятдесят дві гривні 67 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяСмішлива Т.В.