Ухвала суду № 106603961, 05.10.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/568/22

Провадження № 2/496/995/22

У Х В А Л А

05 жовтня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши клопотання представника заявника адвоката Брагарчук Ольги Русланівни про забезпечення позову по цивільній справі за цивільним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,-

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

03 жовтня 2022 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом: накладення арешту на квартиру під АДРЕСА_1 ; заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у місті Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: квартира під АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що На даний час відповідач - ОСОБА_5 є одноособовим власником спірної квартири, у зв`язку з чим існує об`єктивний ризик того, що вона може відчужити майно на користь іншої особи. Окрім цього представник позивача зазначає, що відповідно до ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який набрав чинності 01.12.2021 року, законодавець закріпив право власника житла скасувати задеклароване/зареєстроване місце проживання третіх осіб у житлі, що йому належить з підстав зазначених у законі без рішення суду. Також представник позивача повідомляє, що відповідач ОСОБА_5 , систематично проводить активні дії для проникнення до спірної квартири та виселення сім`ї позивача, яка включає в себе також неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2006 року народження та ОСОБА_4 , 2010 року народження, що підтверджується письмовими поясненнями позивача інспектору Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області Гаврющенко І.І. від 19.02.2022 року, а також відео фіксацією, яка була здійснена під час спроб ОСОБА_5 проникнути до квартири, яка є предметом спору . Крім цього представник позивача повідомляє, що в Біляївському районному суді Одеської області перебуває справа № 496/564/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виселення. Рішення по справі не прийнято, а тому дії відповідача ОСОБА_5 , які направлені на примусове виселення позивача та членів її сім`ї є незаконними. Окрім цього представник позивача зазначає, що 29.07.2022 року працівниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» було здійснене за заявою відповідача ОСОБА_5 , примусове відключення електроенергії. Вказане підтверджується заявою ОСОБА_1 до АТ «ДРЕК Одеські Електромережі» від 29.07.2022 року. Представник позивача акцентує увагу суду на тому, що у даній справі між сторонами виник спір щодо правомірності акту про реалізацію предмета іпотеки, а саме: квартири під АДРЕСА_1 , а також правомірності придбання вказаного нерухомого майна з прилюдних торгів, яке вибуло з власності позивача. Оскільки спірне майно є єдиним житлом та місцем постійного проживання позивача та членів її сім`ї, серед яких є неповнолітні діти, застосування запобіжного заходу у формі арешту нерухомого майна буде співмірним позовним вимогам.

Розгляд заяви згідно ст. 153 ЦПК Україниздійснюється судом без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як на ризики, що вказують на можливість утрудненого виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, її представник у клопотанні про забезпечення позову посилається на недобросовісну поведінку ОСОБА_5 , про що долучені відповідні докази.

Зважаючи на обґрунтованість ризиків того, що у випадку подальшого відчуження спірної квартири, у разі задоволення позову про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виконання майбутнього судового рішення буде істотно ускладненим, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів його забезпечення.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Суд також зазначає, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки, оскільки права власності відповідач не позбавляється, право користування не позбавляється, якісні та кількісні показники майна не втрачаються, арешт полягає лише в забороні здійснювати юридично значимі дій відносно майна щодо його відчуження.

Згідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Від так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Суд дійшов висновку, що потреба у зустрічному забезпеченні в даному випадку відсутня.

Отже, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника позивача адвоката Брагарчук О.Р., яка діє від імені ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про забезпечення позову у вищевказаний спосіб, тобто у спосіб визначений п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149, 151 154, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача адвоката Брагарчук Ольги Русланівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про забезпечення позову по цивільній справі за цивільним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів задовольнити.

З метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру під АДРЕСА_1 .

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомості, а саме квартири під АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Роз`яснити позивачу про право на звернення до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання ухвали суду.

Також позивач має право звернутись із заявою про виконання ухвали суду до відповідного органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома на електроні адреси.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення (отримання) ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2022 року.

Суддя О.П. Галич