Ухвала суду № 106613088, 05.10.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3350/19

Провадження № 2/496/384/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря Ткаченко В.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Державна нотаріальна контора Біляївського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину від 29.01.1988 року та від 04.11.2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2019 року ОСОБА_4 (позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_5 , третя особа: Державна нотаріальна контора Біляївського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину від 29.01.1988 року та від 04.11.2008 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2019 року, справу передано на розгляд судді Галич О.П.

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 17 грудня 2019 року.

У підготовче судове засідання, призначене на 17 грудня 2019 року, позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви або клопотання від нього не надходили. Проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 28 квітня 2020 року.

13 квітня 2020 року від представника позивача надійшло заяву про зупинення провадження, у зв`язку зі смертю позивача.

У підготовче судове засідання, яке було призначене на 28 квітня 2020 року, сторони не з`явилися. Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року було зупинено провадження по справі до залучення до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 16 червня 2020 року провадження по цивільній справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання на 28 листопада 2020 року.

У підготовче судове засідання, призначене на 28 листопада 2020 року, сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив, заяви або клопотання не надходили. Проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 28 квітня 2020 року.

22 квітня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення її до участі у справі правонаступника позивача.

26 квітня 2021 року від представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення справи, у зв`язку з тим, що виникла необхідність повідомити другого спадкоємця ОСОБА_7 .

У підготовче судове засідання, призначене на 26 квітня 2021 року, сторони не з`явилися. Проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 21 вересня 2021 року.

На адресу суду, 10 вересня 2021 року, надійшла заява адвоката Фомічової Аліси Олексіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.

Від ОСОБА_2 21 вересня 2021 року надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності сторони.

В підготовче судове засідання призначене на 21 вересня 2021 року сторони не з`явилися. Ухвалами суду від 21 вересня 2021 року було залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про закриття провадження у справі та задоволено заяву ОСОБА_2 про залучення правонаступника позивача по цивільній справі. ОСОБА_2 залучено у якості правонаступника позивача. Підготовче судове засідання було відкладено на 25 січня 2022 року.

06 жовтня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про залучення відповідача, шляхом заміни первісного відповідача ОСОБА_5 , його правонаступником ОСОБА_3 .

11 січня 2022 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

25 січня 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача та його представника.

В підготовче судове засідання призначене на 25 січня 2022 року сторони не з`явилися. Ухвалою суду від 25 січня 2022 року було задоволеного заяву ОСОБА_2 про залучення правонаступника відповідача по справі, ОСОБА_3 залучено в якості правонаступника відповідача. Заяву ОСОБА_3 було залишено без задоволення. Підготовче судове засідання відкладеного на 16 лютого 2022 року.

01 лютого 2022 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

В подальшому, 08 лютого 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, 10 лютого 2022 року заперечення щодо прийняття до провадження суду заяви про уточнення позовних вимог та 14 лютого 2022 року клопотання про витребування доказів.

16 лютого 2022 року до суду від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача та його представника.

16 лютого 2022 року підготовче судове засідання не відбулося, у зв`язку з інформацією про мінування будинку Біляївського районного суду Одеської області. Слухання справи було відкладено на 21 квітня 2022 року.

18 квітня 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 19 квітня 2022 року клопотання представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції було задоволено.

20 квітня 2022 року, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення справи на іншу дату, у зв`язку з введенням воєнного стану по всій території Україні.

В підготовчому судовому засідання 21 квітня 2022 року позивач або її представник не з`явилися, клопотання представника позивача було задоволено та відкладено підготовче судове засідання на 07 червня 2022 року.

31 травня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 01 червня 2022 року клопотання представника було задоволено.

07 червня 2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про забезпечення доказів та клопотання про притягнення позивача до відповідальності за ст. 148 ЦПК України.

У підготовчому судовому засіданні, яке було призначене на 07 червня 2022 року, судом було розглянуто клопотання представника відповідача щодо витребування доказів. Ухвалою суду від 07 червня 2022 року клопотання представника відповідача було задоволено та витребувано докази по справі. Підготовче судове засіданні було відкладено у зв`язку з неявкою позивача та її представника. Причини неявки позивач чи її представник не повідомляли. Було оголошено перерву до 05 жовтня 2022 року о 10.00 годині.

07 липня 2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, що призначене на 07 липня 2022 року о 10.00 годині на іншу дату, у зв`язку з тим, що він приймає участь у судовому засіданні №522/7162/22, а тому не має змоги прибути до Біляївського районного суду Одеської області у судове засідання.

05 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, яке призначене на 05 жовтня 2022 року о 10.00 годині на іншу дату, у зв`язку з професійною зайнятістю та тим, що він приймає участь як захисник потерпілого під час проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Відтак, за весь період розгляду справи, у 10 (десять) призначених підготовчих судових засідань, позивач або її представник жодного разу не з`явився, будучи повідомленими належним чином про відкриття провадження у справі та кожну дату підготовчого судового засідання. В матеріалах справи відсутня заява від позивача про розгляд справи по суті без її участі, жодним чином не підтверджено поважність неявок до судових засідань. Заяви про проведення підготовчого засідання були направленні на визначену дату.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною першою статті 210 ЦПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 465/6555/16-ц від 28.10.2021) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч.6 с. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, чинний ЦПК України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.

Враховуючи вищезазначене, також те, що справа знаходиться на стадії підготовчого судового засідання в провадженні суду протягом трьох років, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 44, 131, 210, 223, 257 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позову заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Державна нотаріальна контора Біляївського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину від 29.01.1988 року та від 04.11.2008 року - залишити без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з позовом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2022 року

Суддя О.П. Галич