Рішення № 106555751, 12.09.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1883/21

пр.№ 2/464/12/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Палига О.В.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Похмурської- ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про припинення поруки, -

в с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд до Сихівського районного суду міста Львова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №18636/2018 від 12.07.2018 у розмірі 350814,27 гривень.

Ухвалою суду від 30.04.2021 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 01.06.2021.

Ухвалою від 01.06.2021 суд постановив позовну заяву АТ «Кредобанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків заяви.

Ухвалою від 01.06.2021 розгляд справи відкладено на 07.07.2021.

Ухвалою від 29.07.2021 суд прийняв зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до Акціонерного Товариства «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , про припинення поруки до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 12.08.2021 постановлено перейти до розгляду справи за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_5 до Акціонерного Товариства «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , про припинення поруки за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.09.2021.

Ухвалою від 21.10.2021 судовий розгляд цивільної справи відкладено на 23.11.2021.

Ухвалою від 15.12.2021 підготовче засідання у цивільний справі, яке призначено на 16.12.2021, вирішено проводити у режимі відеоконференції у системі «EasyCon».

Ухвалою від 16.12.2021 в задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року по даній справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження на час її проведення.

01.07.2022 до суду надійшли матеріали цивільної справи та лист від Волинського відділення ЛНДІСЕ, в якому зазначається, що ухвалу залишено без виконання у зв`язку з несплатою рахунку вартості проведення експертизи.

Ухвалою від 08.07.2022 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 21.07.2022.

Ухвалою від 20.07.2022 підготовче засідання, яке призначено на 21.07.2022 та всі наступні судові засідання постановлено проводити у режимі відеоконференції у системі «EasyCon».

Ухвалою від 11.08.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 12.09.2022.

У судове засідання, призначене на 12.09.2022, з`явилися представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 ОСОБА_3

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача за первісним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №18636/2018 (надалі Кредитний договір), на виконання якого Банк видав Позичальнику кредит у сумі 905 263, 25 грн. на строк до 11.07.2025. Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 13.07.2020 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір застави, зареєстрований у реєстрі за №5382. З цією ж метою ПАТ «Кредобанк» 12.07.2018 уклав із відповідачем ОСОБА_5 (як Поручителем) Договір поруки №18636/2018/2, згідно із п. 1.1. якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором №18636/2018 від 12.07.2018.

Банк взяті на себе грошові зобов`язання виконав повністю. Натомість, Позичальник своїх зобов`язань належним чином не виконував.

У зв`язку із цим 17.06.2020 приватним нотаріусом Барбуляк Х.М. було вчинено виконавчий напис нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави. Коштів у розмірі 683346,36 грн., які були одержані від реалізації предмету застави, виявилося недостатньо для погашення заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі.

Відтак, позивач звернувся до суду із вимогою стягнути солідарно із відповідача-1 ОСОБА_4 та відповідача-2 ОСОБА_5 заборгованість за Кредитним договором, сукупний розмір якої станом на 05.01.2021 становить 350814,27 грн., та складається із: заборгованості за тілом кредиту 320629,51 грн., заборгованості за відсотками 9325,95 грн., штрафу за невиконання не грошових зобов`язань: станом на 10.2020 3220,55 грн., станом на 11.2020 1282,52 грн., станом на 12.2020 1282,52 грн., станом на 01.2021 1282,52 грн., понесених судових витрат 1800 грн., заборгованості за пенею 11990,70 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути на його користь солідарно із відповідачів 35081,42 грн. витрат на професійну правничу допомогу та суму сплаченого судового збору, яка становить 5262,21 грн.

Аргументи відповідача-1 за первісним позовом.

На переконання відповідача-1 ОСОБА_4 порядок фактичного зарахування коштів, які надійшли на рахунок АТ «Кредобанк» від реалізації заставленого майна, не відповідає умовам Кредитного договору. Так, кошти у розмірі 683346,36 грн., отримані від реалізації предмета застави, надійшли від приватного виконавця Маковецького З.В. на рахунок АТ «Кредобанк» 02.10.2020. Однак, як стверджує позивач, кошти були зараховані тільки 09.10.2020, що призвело до безпідставного нарахування за цей період неустойки, без врахування вищезазначеної суми коштів.

Крім цього, відповідач-1 зазначає, що стягненення із нього комісії у розмірі 67693,41 грн. є безпідставним, оскільки її нарахування Кредитним договором не передбачене. Відповідач-1 зауважує, що положення про нарахування комісії в силу ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є нікчемними, і у випадку, якщо такі платежі були оплачені, то заборгованість за Кредитним договором підлягає перерахунку. ОСОБА_4 також зауважує, що позивач не наводить детальний розрахунок заборгованості із покликанням на те, за яким методом і на підставі яких математичних розрахунків здійснювалися такі нарухування. Відповідач-1 акцентує увагу на незаконності одночасного нарахування позивачем штрафу та пені, за один і той же період та за одне і те ж порушення.

Аргументи позивача за зустрічним позовом.

ОСОБА_5 ,відповідач-2за персвіснимпозовом,подала доАТ «Кредобанк»зустрічний позовпро припиненняДоговору поруки№18636/2018/2 (надалі Договір поруки).

Позов обгрунтовано тим, що АТ «Кредобанк» не повідомляв позивача про порушення зобов`язань Боржником ОСОБА_4 , яке було допущено ним ще в жовтні 2019 року, чим порушив п. 2.1. Договору поруки та позбавив таким чином позивача права висунути заперечення проти вимоги Кредитора (ст. 555 ЦК України), виконати зобов`язання, забезпечені порукою, замість Боржника (ст. 556 ЦК України) та уникнути накопичення суми боргу і застосування штрафних санкцій. На переконання позивача за зустрічним позовом, внаслідок цього обсяг її відповідальності за Договором поруки збільшився. Крім цього, у зв`язку із тим, що сума, яку сплатив Боржник за Кредитним договором становить 936844,43 грн., що перевищує суму відповідальності Поручителя за договором, такий договір є виконаним і припиненим. Ще однією самостійною підставою припинення Договору поруки позивач вважає відсутність доказів досудового врегулювання спору. Похмурська- ОСОБА_2 просить суд врахувати правові висновки ВП ВС, викладені у постанові від 08.06.2021 у справі №202/781/14-ц щодо припинення поруки, обставини якої є аналогічними до даної справи та покликається на ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, яка діяла на момент укладення Договору поруки, якою передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом щести місяців із дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Аргументи відповідача за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. АТ «Кредобанк» зазначає, що обсяг відповідальності Поручителя не збільшився, оскільки сума кредиту не збільшувалася, процентна ставка не підвищувалася, а положення та підстави застосування штрафних санкцій передбачені Кредитним договором, із яким позивач ознайомилася під час укладення Договору поруки.

Крім цього, відповідач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що згідно із п. 4.7. Договору поруки, цей Договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за Кредитним договором. Керуючись тим, що строк повернення кредиту до 11.07.2025 включно, позов про солідарне стягнення заборгованості поданий у межах строку, встановленого Договором поруки, - 09.03.2021. З цього також випливає, що порука не є припиненою, у зв`язку із чим у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

12.07.2018 року між Публічним Акціонерним Товариством «Кредобанк» (Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №18636/2018 (надалі Кредитний договір).

Як вбачається із абз. 2 п. 1.2. Статуту позивача АТ «Кредобанк» у редакції від 29.11.2018 Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» змінило своє найменування на Акціонерне товариство «Кредобанк».

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк видає Позичальнику кредит у сумі 905263,24 грн. на строк до 11.07.2025. Кредит видається на наступні цілі: для здійснення повної/часткової оплати за Договором Купівлі-продажу транспортного засобу марки SKODA, модель Kodiaq, дата випуску 2018, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між Позичальником та ТОВ «АД «Галич-Авто» та для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 17663,24 грн.

Пунктом 4.1. визначено, що Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим Кредитним договором (п. 2.1., 4.8. Кредитного договору).

Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами (далі ануїтетний платіж) протягом усього строку кредитування (п. 2.1. Кредитного договору), відповідно до Графіку погашення заборгованості (п. 4.1.1. Кредитного договору).

Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що за надання послуг Позичальник сплачує Банку в порядку та строки, визначені тарифами Банку, наступні комісії: комісія за розгляд Анкети відсутня, комісія за видачу кредиту відсутня.

Банк у випадках, передбачених п. 2.10 цього Кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника (п. 4.7 Кредитного договору).

Пунктом 4.5 встановлено наступну черговість погашення заборгованості за Кредитним договором:

У першу чергу:

Прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом;

Прострочені платежі по поверненню Кредиту (основного боргу)

У другу чергу:

Поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом;

Поточні платежі по поверненню Кредиту (основного боргу);

У третю чергу:

Прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором;

Пеня, штрафи та інші види неустойки;

Дострокові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці. Сторони не вправі самостійно змінювати встановлену черговість погашення заборгованості.

У випадку неповернення Позичальником кредиту у строк, визначений п. 2.1. цього Кредитного договору, на вимогу Банку Позичальник сплачує пеню, вказану у п. 5.1. цього Кредитного договору (пункт 3.14 Кредитного договору).

Пункт 5.1. передбачає, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Кредитним договором Позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Позичальник сплачує на користь Банку штраф:

у розмірі 200 грн. одноразово за кожен окремий випадок порушення, невиконання або неналежного виконання обов`язків /вимог, передбачених п. 10.1.6. Кредитного Договору;

у розмірі 200 грн. одноразово за кожен окремий випадок порушення, невиконання або неналежного виконання обов`язків /вимог, передбачених п. 10.1.8. та 10.1.9 Кредитного Договору;

у розмірі 0,4% від суми заборгованості за кредитом, щомісячно за кожен випадок порушення, невиконання або неналежного виконання обов`язків/вимог п.п. 10.1.3.1 та/або 10.1.3.3.

12.07.2018 року між Публічним Акціонерним Товариством «Кредобанк» (Кредитор) та ОСОБА_5 (Поручитель) було укладено Договір поруки №18636/2018/2 (надалі Договір поруки).

Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_4 (Боржник) зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Кредитним договором №18636/2018 від 12.07.2018, укладеним між Боржником та Кредитором (п.1.1.).

У випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника.

Цей договір припиняється із спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за Кредитним договором.

Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №18636/2018 від 12.07.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 13.07.2018 було укладено Договір застави, зареєстрований у реєстрі за №5382 (надалі Договірзастави).

Згідно із п. 3.1.4. Договору застави, ПАТ «Кредобанк» має право у випадку невиконання ОСОБА_4 зобов`язань за Кредитним договором достроково звернути стягнення на предмет застави, реалізувати його відповідно до розділу 5 Договору застави та за рахунок вирученої від реалізації Предмета застави суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат для утримання заставленого майна, а також втрат, пов`язаних із зверненням стягнення і реалізацією предмета Застави.

Пунктом 5.1. Договору застави встановлено, що Позивач має право достроково звернути стягнення на Предмет застави, зокрема у разі порушення Відповідачем обов`язків, встановлених договором Застави та у разі якщо у момент настання терміну виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлений Кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки.

Згідно із Виконавчим написом нотаріуса Барбуляк Х.М. від 17.06.2020, зареєстрованого у реєстрі за №1657 (надалі виконавчий напис), запропоновано звернути стягнення на рухоме майно автотранспорт марки SKODA, модель Kodiaq, дата випуску 2018, номер кузова НОМЕР_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного рухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АТ «Кредобанк» за період із 12.10.2019 по 11.06.2020 включно, в тому числі:

- 805 137,20 грн. неповернута сума кредиту станом на 11.06.2020 року;

- 91 021,08 грн. прострочені відсотки станом на 11.06.2020 року;

- 35 482,81 грн. штраф за невиконання не грошових зобов`язань станом на 11.06.2020;

- 5 930,00 грн. заборгованість по пені за період із 11.06.2019 року по 11.06.2020 року включно;

1800,00 грн. плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису;

що становить загальну суму 939 371,09 грн.

30.07.2020 на підставі згаданого виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62693728.

16.10.2020 приватним виконавцем Маковецьким З.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що предмет застави - транспортний засіб було реалізовано за ціною 795 000,00 грн.

Згідно із платіжним дорученням №743 від 02.10.2020 на користь стягувача перераховано 683 346,36 грн. в рахунок погашення боргу за виконавчим документом.

Коштів у розмірі 683346,36 грн., які були одержані від реалізації предмету застави та розподілені на погашення заборгованості за Кредитним договором, виявилося недостатньо для задоволення вимог АТ «Кредобанк» за виконавчим написом нотаріуса №1657 від 17.06.2020 у повному обсязі.

Як вбачається із виписки із банківського рахунку АТ «Кредобанк», в якій відображено рух коштів по рахунку із 12.07.2018 по 05.01.2021 кошти від реалізації майна були розподілені наступним чином: 131597,19 грн. відсотки за користування кредитними коштами, із яких 121740,53 прострочені; 484507,69 грн. тіло кредиту, 67241,48 грн. комісії (із них 22097,02 грн. комісії за сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань; 45144,46 грн. комісії за нарахування штрафу за невиконання не грошових зобов`язань).

10.02.2021 АТ «Кредобанк» направив Боржнику досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості із вимогою повернути у 30-денний термін із моменту отримання цієї вимоги, у розмірі 350 814,27 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено судом, позивач та відповідач-1 уклали Кредитний договір, у якому погодили, зокрема, що позивач (Банк) видає відповідачу-1 (Позичальнику) кредит у сумі 905263,24 грн. на строк до 11.07.2025.

Позивач АТ «Кредобанк» обумовлені Кредитним договором грошові кошти надав, а відповідач-1 ОСОБА_4 взяті на себе зобов`язання повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим договором та здійснювати таке повернення щомісячно відповідно до Графіку погашення заборгованості не виконав. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-1 ОСОБА_4 допустив порушення грошового зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними у жовтні 2019 року та, починаючи з цього моменту, заборгованість за Кредитним договором не сплачував.

Таким чином, ОСОБА_4 допустив порушення ст. 1049 ЦК України, якою передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Прострочення, тобто невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк, є одним із видів порушення зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у спірних правовідносинах виконання зобов`язання було забезпечено порукою та заставою.

У зв`язку невиконання відповідачем-1 ОСОБА_4 зобов`язань за Кредитним договором позивач АТ «Кредобанк» скористався передбаченим Договором застави правом достроково звернути стягнення на предмет застави, звернувшись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

Встановивши факт вчинення виконавчого напису, яким із метою погашення заборгованості за Кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави, суд доходить висновку про те, що таким чином позивач АТ «Кредобанк» на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Підтвердженням цього висновку слугує також те, що серед вимог, які згідно виконавчого напису запропоновано задовольнити за рахунок реалізації заставленого майна, міститься, зокрема неповернута сума кредиту станом на 11.06.2020 у сумі 805137,20 грн. Згадана сума становить увесь залишок суми неповернутого кредиту, зобов`язання щодо сплати якого взяв на себе відповідач-1 за Кредитним договором.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 14-318цс18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.05.2021 року в справі № 755/15853/15-ц зроблені висновки, що звернення банку про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом (заявою) вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Відтак на час вчинення нотаріусом виконавчого напису 17.06.2020 (оскільки дата звернення із відповідною заявою суду невідома) вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. З цього моменту кредитор втратив право здійснювати нарахування відсотків за користування кредитами та неустойки, які передбачені у Кредитному договорі.

Між тим, дані щодо розмірів заборгованості за Кредитним договором, зазначені у виконавчому написі, були самостійно розраховані та заявлені позивачем, цей виконавчий напис не ставиться під сумнів відповідачами, а тому суд бере згадані дані щодо розмірів заборгованості до уваги.

Грошові кошти, одержані позивачем від реалізації заставленого майна у розмірі 683346,36 грн. слід було розподілити для задоволення вимог Кредитора, описаних у виконавчому написі, враховуючи при цьому погоджену сторонами у Кредитного договорі черговість зарахування платежів.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивач АТ «Кредобанк», розподіляючи одержані у результаті реалізації заставленого майна грошові кошти, залишив поза увагою як зазначену у виконавчому написі нотаріуса інформацію про те, для задоволення яких саме вимог та у яких розмірах вчинявся цей напис, так і положення Кредитного договору щодо черговості погашення заборгованості.

Так, згідно із п. 4.5. Кредитного договору у першу чергу підлягає погашенню заборгованість за прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом та за прострочені платежі по поверненню Кредиту (основного боргу).

З огляду та встановлену у Кредитному договорі заборону самостійно змінювати черговість погашення заборгованості, за рахунок 683346,36 грн., одержаних від реалізації предмета застави, слід було задовольнити вимоги Кредитора щодо сплати прострочених відсотків за користування кредитом, сума яких станом на 11.06.2020 становила 91 021,08 грн., а залишок коштів зарахувати для погашення неповернутої суми кредиту, яка згідно виконавчого напису нотаріуса дорівнювала 805 137,20 грн.

Проте, як вбачається із виписки із банківського рахунку, позивач АТ «Кредобанк» в односторонньому порядку, на власний розсуд, змінив встановлену у Кредитному договорі черговість погашення заборгованості, зарахувавши 131597,19 грн. як сплату відсотків за користування кредитними коштами, 121740,53 грн. із яких прострочені; 484507,69 грн. як тіло кредиту та 67241,48 грн. як комісію.

У цьому контексті суд звертає увагу на неправомірність вчинених позивачем дій щодо зарахування 22097,02 грн. як комісії за сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та 45144,46 грн. як комісії за нарахування штрафу за невиконання не грошових зобов`язань, оскільки, як вбачається із умов Кредитного договору, комісія ним не передбачена.

Із розрахунків заборгованості, що містяться у матеріалах справи, також випливає, що позивач, одержавши виконавчий напис та змінивши цим самим строк виконання зобов`язання за Договором, продовжив нараховувати відповідачу-1 ОСОБА_4 відсотки за користування кредитними коштами, що суперечить статті 1050 ЦК України та сформованій практиці її правозастосування.

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положення згаданої норми про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України).

Сформовані вище висновки узгоджуються із правовою позицію, висловленою, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №910/18943/20.

З огляду на те, що позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, змінив цим самим строк виконання зобов`язання, то нарахування процентів та пені, здійснене після 17.06.2020 (день вчинення згаданого виконавчого напису), тобто поза межами кінцевого строку кредитування, здійснене за відсутності правової підстави.

Таким чином, за рахунок коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, підлягала зарахуванню тільки та сума відсотків за користування кредитом, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса та становила 91 021,08 грн.

Зазначене вище дає підстави для висновку про те, що стягнення відсотків за користування кредитом та передбаченої договором неустойки, які нараховані після моменту зміни строку виконання зобов`язання, є безпідставним.

Відтак суд відмовляє у задоволенні позову у частині стягнення на його користь 9325,95 грн. заборгованості за відсотками.

Разом із цим, суд звертає увагу на безпідставність заявлених позивачем вимог у частині стягнення на його користь штрафів за невиконання не грошових зобов`язань. Окрім зазначених вище обставин, що унеможливлюють нарахування неустойки поза межами строку кредитування, визначальним при відмові у задоволення вимог позивача про стягнення на його користь згаданого вище штрафу є те, що останній не додає ні доказів, які б підтверджували невиконання відповідачем-1 того чи іншого не грошового зобов`язання, ні детального розрахунку нарахованого штрафу, що позбавляє суд можливості перевірити як правильність, так і підставність його нарахування. Щодо наданих у судовому засіданні пояснень позивача про те, що Позичальник не виконав передбачене п. 10.1.3.1. Кредитного договору не грошове зобов`язання та із 13.07.2018 не укладав договір страхування автомобіля, то такі не беруться судом до уваги, оскільки доказів на підтвердження цього надано не було, а нарахування штрафу після примусової реалізації цього автомобіля є апріорі неможливим.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені, то із доданих до позовної заяви розрахунків вбачається, що така нараховувалася у період із 05.01.2020 по 05.01.2021.

З огляду на вищевикладені обставини, нарахування пені, передбаченої Кредитним договором, до моменту зміни позивачем строку виконання зобов`язання, є цілком правомірним. Разом з цим, згідно із п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020, який у подальшому був неодноразово продовжений та тривав станом на момент зміни позивачем строку виконання основного зобов`язання.

З огляду на вищезазначене, відповідач-1 ОСОБА_4 звільняється від обов`язку сплачувати на користь позивача пеню, яка була нарахована в період дії карантину.

Таким чином, на користь позивача АТ «Кредобанк» слід стягнути пеню, яка була нарахована ним у період із 05.01.2021 по 11.03.2020, що становить 3362,88 грн.

Викладені вище обставини у сукупності дають підстави для висновку про те, що позивач, самостійно змінивши черговість зарахування платежів на погашення заборгованості по Кредитному договору, грубо порушив його умови.

Керуючись вимогами, викладеними у виконавчому написі нотаріуса від 17.06.2020, які слід було задовольнити за рахунок одержаних від реалізації заставленого майна коштів (а це 91021,08 грн. прострочених відсотків та 592325,28 грн. тіла кредиту), враховуючи обставини, викладені вище, суд приходить до висновку про те, що вимоги АТ «Кредобанк» щодо стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенні у сумі 212811,92 грн. тіла кредиту та згадуваних вище 3362,88 грн. пені.

Сума тіла кредиту у розмірі 212811,92 грн., що підлягає стягненню на користь позивача АТ «Кредобанк» була розрахована шляхом віднімання від суми тіла кредиту, яка існувала станом на вчинення виконавчого напису нотаріуса (805137,20 грн.) суми, яку згідно із цим виконавчим написом та умовами п. 4.1. Кредитного договору слід було зарахувати як погашення тіла кредиту (592325,28 грн.).

Зазначена вище заборгованість у сукупному розмірі 216174,80 грн. як суми 212811,92 грн. тіла кредиту та 3362,88 грн. пені підлягає стягненню із відповідача-1 ОСОБА_4 .

Проаналізувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні первісної позовної заяви у частині вимог до відповідача-2 ОСОБА_5 слід відмовити, оскільки такі є передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд звертає увагу на те, що у п. 2.1.-2.2. Договору поруки №18636/2018/2 сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором.

Таким чином, виконанню Поручителем обов`язку сплатити заборгованість Боржника імперативно передує надіслання йому Банком повідомлення із зазначенням суми цього боргу.

Так, неповідомлення Поручителя про те, що Боржник допустив порушення виконання грошового зобов`язання, із зазначенням обсягів такого порушення, унеможливлює виконання цим Поручителем обов`язку сплатити заборгованість Боржника.

Позивач стверджує, що 08.02.2021 вимогу про досудове врегулювання спору, із зазначенням суми боргу за Кредитним договором, було надіслано на адресу відповідачів. Разом з цим для підтвердження надіслання цієї вимоги відповідачу-2 ОСОБА_6 позивач надає тільки опис вкладення у цінний лист.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, на підтвердження направлення досудової вимоги, до позову обов`язково мають додаватися не лише описи вкладення, а й чеки (квитанції) поштового відділення та поштові накладні, що підтверджують факт надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Так, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якій зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Однак, як стверджує позивач, зазначені документи (накладна, фіскальний чек/квитанція) були втрачені.

Викладене вище дає підстави для висновку про те, що факт надіслання відповідачу-2 ОСОБА_6 досудової вимоги із зазначенням суми боргу, яка підлягає сплаті, доказами не підтверджено.

Крім цього, позивач у судовому засіданні визнав, що докази направлення поручителю досудової вимоги у нього відсутні, і що обов`язок щодо досудового врегулювання спору ним виконаний не був.

Отже, позивач не виконав взятий на себе за Договором поруки №18636/2018/2 обов`язок письмово повідомити Поручителя (відповідача-2 ОСОБА_6 ) про невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором із зазначенням суми боргу, у зв`язку із чим подання цього позову є передчасним, а позовні вимоги, звернуті до відповідача-2 ОСОБА_6 , задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу на те, що відмова у задоволенні позову у частині вимог, що звернуті до відповідача-2 ОСОБА_6 , не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості із Поручителя, за умови виконання ним (позивачем) зобов`язання, передбаченого п. 2.1. Договору поруки №18636/2018/2.

З приводу зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до АТ «Кредобанк», суд звертає увагу на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц сформульовано наступні висновки: «Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника (уданій справімається наувазі поручитель) коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту».

Зазначене вище дає підстави для висновку про те, що позовна заява ОСОБА_5 до АТ «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , про припинення поруки задоволенню не підлягає.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 5262,11 грн. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі підлягає частковому стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (61,62%), що становить 3 242,57 грн.

У контексті 1800,00 грн. судових витрат, які заявлені позивачем АТ «Кредобанк» до стягнення із відповідачів, суд зауважує, що до судових витрат, згідно із приписами ст. 133 ЦПК України належать судовий збір та витрати, пов`язані із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України внормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заявляючи вимогу про стягнення 1800,00 грн. судових витрат, позивач не обґрунтував, у зв`язку із чим ці витрати виникнули, не зазначив, до якої категорії судових витрат вони належать та не надав доказів їх понесення, у зв`язку із чим підстави для їх стягнення із відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 546, 553, 554, 611, 626, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №18636/2018 від 12.07.2018 в розмірі 216174(двісті шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 3242(три тисячі двісті сорок дві) грн. 57 коп.

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про припинення поруки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Акціонерне товариство«Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року.

Головуючий Борачок М.В.