Рішення № 10654617, 28.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2010 р. Справа № 42/152-10

вх. № 4801/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бихно О.М. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Клінта", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 5417,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Клінта", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором б/н від 07.07.2009р. у сумі 5417,20 грн., в т.ч. заборгованість по орендній платі у сумі 1735,38 грн., заборгованість по експлуатаційним послугам у сумі 3402,66 грн., пеня в розмірі 113,96 грн., 3 % річних у розмірі 16,65 грн., інфляційні втрати в сумі 148,55 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, яка направлялась за адресою, по якій відповідач зареєстрований.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвали суду про призначення справи до розгляду на 22.06.2010р., 15.07.2010р. повернуті поштою за закінченням строку зберігання.

Суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

07 липня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Клінта” (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (суборендар, відповідач) був укладений договір суборенди нежитлових приміщень № б/н, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає строкове платне користування нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, літ. „Д-11” на 8-му поверсі, кімнати № 4, 5 та частину коридорів та сантехнічних вузлів, загальною площею 21,56 кв.м., для використання виключно в якості офісного приміщення.

У відповідності з додатковою угодою № 1 від 20.01.2010 р. до договору суборенди № б/н від 07.07.2009 р. сторони зменшили площу приміщення, яке надається в оренду з 21,45 кв.м. до 10,45 кв.м, а розмір орендної плати встановлений у сумі 418,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. Договору приміщення є повернутим Орендатору з моменту підписання обома Сторонами Акту здачі - приймання.

Договір суборенди № б/н від 07.07.2009 р. був укладений до 31 грудня 2009р.

При цьому позивач вказує, що оскільки акт здачі - приймання не був підписаний, а відповідач продовжував користуватися приміщенням після закінчення строку договору, то на підставі ст. 764 ЦК України договір вважався поновленим на строк який був раніше встановлений договором, тобто ще на п'ять місяців до 7 травня 2010р.

Згідно п. 3.2.2 договору № б/н від 07.07.2009 р. орендна плата перераховується Суборендарем (відповідачем) Орендарю (позивачеві) шляхом внесення передплати упродовж перших 5 календарних днів кожного місяця в повному обсязі.

Як зазначає позивач, у порушення умов договору відповідач не оплачував у повному обсязі орендну плату, порушував строки платежів, у результаті чого утворилася заборгованість по орендній платі, яка за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 15.04.2010 р. складає 1735,38 грн.

Крім того 07 липня 2009 р. між сторонами був укладений договір № б/н на експлуатацію нежитлових приміщень, дія якого також була автоматично подовжена на такий самий строк, відповідно до п. 6.4. Договору, а саме до 7 травня 2010 р., згідно з умовами якого позивач зобовязався забезпечити та організувати утримання, експлуатацію нежитлових приміщень, що передані в суборенду, а відповідач, відповідно, зобовязався відшкодувати понесені експлуатаційні витрати.

Згідно п. 2.1. Договору № б/н на експлуатацію нежитлових приміщень від 07.07.2009 р. плата за відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг перераховується Суборендарем щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі відповідних рахунків.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, ним щомісяця складались акти виконаних робіт та виставлялись на адресу відповідача рахунки на оплату експлуатаційних та комунальних витрат, однак оплачені вони не були.

Представник позивача пояснив, що зазначені документи направлялись на адресу відповідача простою поштою. У зв'язку з тим, що щомісяця акти та рахунки направлялись простою поштою, ними 19.07.2010р. всі документи були направлені рекомендованим листом.

За даними бухгалтерського обліку позивача станом на 15.04.2010 р. заборгованість відповідача по експлуатаційним послугам складає 3402,66 грн.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів передачі орендованих приміщень відповідачем позивачу, а також доказів відсутності заборгованості, хоча відповідач мав таку можливість.

До матеріалів справи додані копії рахунків-фактур, які виставлялись позивачем на адресу відповідача.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договорами не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем по орендній платі у сумі 1735,38 грн. та по експлуатаційним послугам у сумі 3402,66 грн., всього - 5138,04 грн., яка підлягає стягненню.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.

Відповідно до п.10.2 Договору суборенди нежитлових приміщень № б/н від 07.07.2009 р. у разі порушення зобов'язань з оплати Суборендарем будь яких платежів, передбачених даним Договором, у тому числі експлуатаційних послуг, Суборендатор сплачує орендатору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 113,96 грн.

Суд зазначає, що розрахунок суми пені позивачем зроблений з врахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, тому приймається судом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума нарахованих інфляційних складає 148,55 грн., а також розрахунок 3% річних, згідно якого нараховані річні складають 16,65 грн.

Розглянувши вказані розрахунки суд зазначає, що вони відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, арифметично обчислені вірно, а тому приймаються судом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (6114, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Клінта” (юридична адреса : 61036 м. Харків, вул. Морозова, 7, адреса для листування: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код 35857610) заборгованість по орендній платі в сумі 1735,38 грн., заборгованість по відшкодуванню вартості експлуатаційних послуг у сумі 3402,66 грн., пеню в сумі 113,96 грн., 3 % річних у сумі 16,65 грн., інфляційні втрати в сумі 148,55 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 02.08.2010 р.