Рішення № 10654601, 19.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2010 р. Справа № 07/123-10

вх. № 4498/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ДСПС "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина", м. Полтава

до ТОВ "Сіріус - 1", м. Харків

про стягнення 27566,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна спеціальна протифонтанна служба "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус - 1" (з врахуванням уточнень позовних вимог від 15.06.10 р.) 20889,06 грн. основного боргу, 1746,11 грн. пені, 1289,38 грн. збитків від інфляції, 3 % річних 408,43 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором № 40-С від 01.02.10 р.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю часті представника позивача в призначеному судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вказаного клопотання позивача відмовити, оскільки встановлений статтею 69 ГПК України двомісячний строк розгляду даної справи закінчується, а в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між Східним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно - рятувальним загоном Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (правонаступником якої, відповідно до наказів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 693 від 26.09.08 р. та № 831 від 14.11.0 р., є позивач ) було укладено договори на постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій державною аварійно - рятувальною службою № 40-С від 01.02.10 р. та № 26-С від 23.03.04 р. (а.с. 9-11), відповідно до умов яких замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе виконання робіт по попередженню виникнення газонафтоводопроявлень, відкритих газових і нафтових фонтанів, ліквідації нафтових і газових фонтанів, інших аварійних випадків, ситуацій при будівництві, експлуатації, капітальному ремонті свердловин та установок збору і комплексної підготовки нафти, газу та газового конденсату до транспортування.

Позивач свої зобов'язання за вказаними договорами виконав належним чином та у період з грудня 2009 року по лютий 2010 року включно надав відповідачу вказані послуги, що підтверджується двосторонніми актами виконання умов договору (а.с. 15-24).

Відповідно до п. 4.8 договору № 40-С від 01.02.10 р. та п. 3.2.6 договору № 26-С від 23.03.04 р. оплата за профілактичне обслуговування об'єктів підприємства виконавцем здійснюється замовником шляхом щомісячного перерахування коштів на протязі 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 20889,06 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договорами № 40-С від 01.02.10 р. та № 26-С від 23.03.04 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 20889,06 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.3 договору № 40-С від 01.02.10 р., за порушення терміну оплати замовник зобов'язався сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язання. Пунктом 4.3 договору № 26-С від 23.03.04 р., встановлено що за порушення терміну оплати замовник сплачує позивачу пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми проплати за кожен день прострочки.

Господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені за прострочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1733,80 грн..

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такою що підлягає частковому задоволенню в сумі 1252,96 грн., а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 325,41 грн..

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

16.07.10 р. відповідачем надано заяву про надання розстрочення виконання даного рішення.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вказаної заяви відмовити, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів в її обґрунтування та доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ст. 629, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193, 231, ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

В задоволенні заяви відповідача про надання розстрочення виконання даного рішення відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус - 1" (пров. Леніна, 40, к. 409, м. Харків, 61100, код ЄДРПОУ 580310445, р/р 260030138139 у ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878) на користь Державної спеціальної протифонтанної служби "Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина" (вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 33891246, р/р 31257272210566 в УДК у Полтавському районі, МФО 831019) 20889,06 грн. основного боргу, 1733,80 грн. пені, 1252,96 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 325,41 грн., 242,07 грн. державного мита та 234,78 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з відповідача 12,31 грн. пені, 3% річних в сумі 82,93 грн. та 36,42 грн. інфляційних нарахувань, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 22 липня 2010 року.