Рішення № 10654369, 02.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10                                                                                           Справа№ 20/93

За позовом: Прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Львівське лісове господарство», м. Львів

про стягнення 114175,39 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.

Представники:

Прокурор: не з»явився

від позивача: Охріменко В.В. - представник

від відповідача: не з»явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” до Державного підприємства «Львівське лісове господарство» про стягнення 114175,39 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2010 р.

Прокурор в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, вимог суду не виконав, причин неявки не повідомив хоча належно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4873167.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

01.09.2007 року Львівським комунальним підприємством “Залізничнетеплоенерго” (енергопостачальною організацією) було укладено договір № 139 з Державним підприємством «Львівське лісове господарство» (покупцем) про постачання теплової енергії в гарячій воді по вул. Яворницького, 8 б у м. Львові.

Згідно умов договору, Енергопостачальна організація (позивач) зобов”язується постачати покупцю (відповідачу) теплову енергію в гарячій

воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов”язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни передбачені договором.

Відповідно до п. 2 Договору теплова енергія постачається Покупцеві в обсягах згідно додатку 1 до договору у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону та гаряче водопостачання –протягом року згідно графіку, затвердженого органами місцевої влади.

Відповідно до п. 6.3 Договору покупець зобов”язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в терміни до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці, яка встановлена сторонами у додатку 1 до договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації на протязі операційних днів з дня надання рахунку.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.09.2008 р. по 01.06.2010 р. у розмірі 102386,77 коп..

          Крім стягнення основного боргу прокурор та позивач просять стягнути з відповідача пеню відповідно до п.7.2.3. Договору у розмірі 1444,77 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 2512,82 грн. та втрати від інфляції у розмірі 7831,03 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси держави в суді у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру” та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р.у справі № 3-рп/99.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, 01.09.2007 року Львівським комунальним підприємством “Залізничнетеплоенерго” (енергопостачальною організацією) було укладено договір № 139 з Державним підприємством «Львівське лісове господарство» (покупцем) про постачання теплової енергії в гарячій воді по вул. Яворницького, 8 б у м. Львові.

Незважаючи на те, що позивачем поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, відповідач за період з 01.09.2008 р. по 01.06.2010 р. оплати за отриману теплову енергію належним чином не провів чим порушив вимоги п. 6 Договору, що призвело до заборгованості у сумі 102386,77 грн.

          До матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків від 26.07.2010 року, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін, та з якого вбачається, що за період з 01.09.2008 р. по 31.05.2010 р. сума заборгованості за постачання відповідачу теплової енергії в гарячій воді становить 102386,77 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, тому зазначена сума підлягає до стягнення повністю.

В частині стягнення пені у розмірі 1444,77 грн., суд вважає, що розрахована вона відповідно до п. 7.2.3. Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 2512,82 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7831,03 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

          Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

          2. Стягнути з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» (юридична адреса: 79495, м. Львів-Винники, вул. Яворницького, 34, код ЄДРПОУ 20842267, поштова адреса: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8 б) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а код ЄДРПОУ 20784943) суму в розмірі 114175,39 грн. , з яких:

-          102386,77 грн. –основна заборгованість;

-          2512,82 грн. – 3 % річних;

- 7831,03 грн. – інфляційні втрати;

-          1444,77 грн. – пеня.

3. Стягнути з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» (юридична адреса: 79495, м. Львів-Винники, вул. Яворницького, 34, код ЄДРПОУ 20842267, поштова адреса: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8 б) в дохід Державного бюджету України 1141,75 грн. державного мита.

4. Стягнути з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» (юридична адреса: 79495, м. Львів-Винники, вул. Яворницького, 34, код ЄДРПОУ 20842267, поштова адреса: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8 б) в дохід Державного бюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Манюк П.Т.