Рішення № 10654029, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/12123.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дольче Віта»про стягнення 231629,06 грн., за участю представників позивача –Балана С.М., директор, відповідача - не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 228200,00 грн. основного боргу, 13904,29 грн. пені, 2034,77 грн. 3% річних, а загалом 231629,06 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати оставленого товару за договором купівлі - продажу № 12/01 від 12.01.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.04.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2010 року надав уточнення до позовної заяви, в яких просив стягнути з відповідача 123200,00 грн. основного боргу, 13 713,53 грн. пені, 2017,98 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 23.06.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дольче Віта»(покупець) укладено договір № 12/01, за умовами якого продавець зобов’язується передавати у власність покупця товар, асортимент і ціна якого зазначені в специфікації, партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов’язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту отримання покупцем товару від продавця, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок продавця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 2953680,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідно до пояснень позивача відповідач за поставлений товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 123200,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з передачі товару за спірним договором, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 123200,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за отриманий товар в сумі 123200,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2017,98 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п.п. 9.2.1 договору, за порушення термінів розрахунків передбачених п. 6.1 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 13713,53 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені у розмірі 13713,53 грн. які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати отриманого товару вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 1389,31 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст.46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 3 п. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1991р. № 7-93 із внесеними змінами та доповненнями, розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні»від 25.08.1996р. № 762/86, розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян становить 17 гривень 00 коп.

Таким чином, розмір державного мита за розгляд позовних заяв майнового характеру становить не менше 102,00 грн. та не більше 25 500,00 грн.

Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме: про стягнення 231629,06 грн. При цьому, позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати державного мита додано платіжне доручення № 1882 від 04.12.2009р. на суму 5563,06 грн., тобто у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Повернути позивачу з державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 3246,77грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дольче Віта»(юридична адреса: 02099, м. Київ, Бориспільське шосе, 7Б; поштова адреса: 02140, м Київ, а/с 95, код 32206630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»(65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, код 33933338) 123200 (сто двадцять три тисячі двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 13713 (тринадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 53 коп. пені, 2017 (дві тисячі сімнадцять) грн. 98 коп. 3% річних, 1 389 (одну тисячу триста вісімдесят дев’ять) грн. 31 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Товариству з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»(65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, код 33933338) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 3 246 (три тисячі двісті сорок шість) грн. 77 коп., які перераховані платіжним дорученням № 1882 від 14.12.2009 року. Оригінал платіжного доручення № 1882 від 04.12.2009 року залишити в матеріалах справи господарського суду міста Києва № 52/121.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           С.Чебикіна