Рішення № 10654028, 24.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/12724.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Завод «Енергія»Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»про стягнення 1 951344,90 грн. за участю представників позивача –Сидоренко В.В., довіреність № Д07/2009/12/08-2 від 08.12.2009 р., відповідача –Кузуб С.П., довіреність № 753/1 від 01.04.2010 р., ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 760685,17 грн. основного боргу, 167 816,11 грн. пені, 15 852,06 грн. інфляційної складової боргу, 6 991,56 грн. 3% річних, а загалом 1 951344,90 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати послуг за договором № 28-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів від 23.10.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.04.2010 року.

Через канцелярію суду 14.04.2010 року представник позивача надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

          Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

У судових засіданнях 02.06.2010 року та 10.06.2010 року оголошувалась перерва на 10.06.2010 року та 24.06.2010 року відповідно.

У судовому засіданні 02.06.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким просив суд задовольни позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1760 685,17 грн., інфляційних збитків в сумі 15852,06 грн. та 3% річних в сумі 6991,56 грн., в іншій частині в позові відмовити.

У судових засіданнях 10.06.2010 року та 24.06.2010 року представник відповідача надав клопотання про розстрочення боргу на строк 24 місяці.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення не підлягають задоволенню, оскільки останнім не наведено суду доказів того, що у нього з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Заслухавши пояснення представників позивача та частково відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.2009 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Завод «Енергія»Київенерго»(виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Грінко-Центр»(замовник) укладено договір № 28-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів, за умовами якого виконавець надає, а замовник отримує послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів в обсягах, визначених лімітом на утворення та розміщення відходів на 2009 рік та дозволом на розміщення відходів на 2009 рік, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища м. Києва та згідно з додатком 1, що є невід’ємною частиною цього договору.

Договір вступає в силу з дати підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2009 року, а в частині взаєморозрахунків –до повного їх завершення (п. 7.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, замовник сплачує виконавцю вартість послуги у відповідності до тарифу, встановленого розпорядженням виконавчого органу київської міської ради (КМДА), діючого на момент надання таких послуг. На час укладання договору тариф становить 106,30 грн. за одну тонну, крім того ПДВ –21,26 грн., всього за одну тонну –127,56 грн.

Замовник, не залежно від джерел фінансування, щомісяця до двадцять п’ятого числа сплачує вартість послуги, наданої виконавцем в перші п'ятнадцять днів поточного місяця. Решту коштів замовник сплачує до п’ятого числа наступного місяця (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору, щомісяця до п’ятого числа складається акт наданих виконавцем замовнику послуг за попередній місяць.

На виконання умов договору у період з жовтня по грудень 2009 року позивач надав послуги по знешкодженню твердих побутових відходів загальною вартістю 1760 685,17 грн., що підтверджується актами наданих послуг: № 10-28-ТПВ/09-К за жовтень 2009 року на суму 155334,91 грн.; № 11-28-ТПВ/09-К за листопад 2009 року на суму 701 952,48 грн.; № 12-28-ТПВ/09-К за грудень 2009 року на суму 903 397, 78 грн., які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач отримані послуги вартістю 1760685,17 грн. не оплатив, і має заборгованість перед позивачем у сумі 1760685,17 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 26407, 82 грн. до порушення провадження у справі , що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 07.06.2010 року та частково платіжними доручення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивачем підтверджено сплату основного боргу у сумі 26 407,82 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Сума заборгованості сплачена відповідачем до подання позову, тому державне мито в цій частині підлягає стягненню з позивача.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 1734277,35 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання із знешкодження твердих побутових відходів, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати наданих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 1734 277,35 грн.

Доказів сплати відповідачем суми боргу у розмірі 1734 277,35 грн. суду не надано.

Відповідач в судовому засіданні 24.06.2010 р. визнав позовні вимоги в частині стягнення 1734 277, 35 грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1734 277, 35 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 15 852,06 грн. інфляційних сум, 6 991,56 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 3.4. договору за прострочення замовником виконання зобов’язань по оплаті отриманих послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 15 852,06 грн. зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманих послуг.

У судовому засіданні 24.06.10 р. позивач надав новий розрахунок, за яким розмір пені становить 94 252,89 грн. Даний розрахунок відповідає вимогам закону та умовам договору.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 47126,45 грн. В позові в частині стягнення 47 126,45 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 18042,47 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 218,21 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94 а, код 32490946) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 1734 277 (один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі двісті сімдесят сім) грн. 35 коп. основного боргу, 15852 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дві) грн. 06 коп. інфляційної складової боргу, 6 991 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто одну) грн. 56 коп. 3 % річних, 47126 (сорок сім тисяч сто двадцять шість) грн. 45 коп. пені, 18042 (вісімнадцять тисяч сорок дві) грн. 47 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 26407,82 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.О.Чебикіна